П'ятниця, 06 квітня 2012, 12:55

ДОРОГІ У ХРИСТІ!

Із цілого серця, сповненого радості й вдячності нашому Спасителеві,  звіщаю Вам:

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Цей відомий усім і кожному виголос, який ми чуємо кожного року навесні, стверджує, що знову вже вкотре повторилася подія двотисячолітньої давності: Христос воскрес із мертвих, подолавши смерть! Що це означає для нас? Адже саме для того Христос прийшов у світ, був розп’ятий і помер на хресті, щоб потім, воскреснувши, відкрити і нам шлях до Неба. В усьому подібні до Христа, ми подібні до Нього і у воскресінні. І не лише в майбутньому вічному житті, але й у житті теперішньому. Як же пережити це особисте воскресіння?

Господь не вимагає від нас непосильних подвигів -- лише невтомно кличе: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені і я облегшу вас. Візьміть моє ярмо на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, і найдете полегшу душам вашим» (Мт. 11: 28—30). Є люди, які вважають, що «ярмо Христове» надзвичайно тяжке і що воно не кожному під силу. «До своїх життєвих проблем, клопотів, страждань додавати ще й Христові тягарі?! – запитують вони. -- У світі, де виживає сильний, де треба кусати, бити, розштовхувати кулаками, я маю смиренно взяти на себе ярмо і йти за Христом? О, це вже ні!». Але зверніть увагу, Христос каже: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені і я облегшу вас...». Справді, інколи великим благом є стати втомленим і обтяженим (оцією власне щоденною боротьбою, штовханиною, кусанням), бо лише тоді шукатимеш облегшення і, може бути, таки відкриєшся на заклик Христа: «Прийдіть до мене...».

Що ж воно таке – Христове ярмо, яке, коли візьмеш на себе, не зігнешся в три погибелі, а навпаки, отримаєш полегшення? Ось воно: вчасно зупинитися і не відповісти на грубість грубістю, на зло злом, на брехню брехнею, на осуд осудом... Часом це буває ой як важко зробити! Але якщо вдається, чи відчували ви, яким теплом і втіхою сповнюється наше серце від правильного і чесного вчинку, що приніс користь іншій людині?! Це почуття задоволення здатне перерости в радісний і оптимістичний стан духу, якщо добрі справи, здійснені від чистого серця, в ім’я Христове, стануть частиною нашого життя. Де б ми не були, у якій би скруті не опинилися, які б обмеження на нас не накладали, -- нагода робити такі вчинки буде завжди. А отже завжди ми зможемо отримувати радість відчутої любові до іншого. Це і буде нашим особистим воскресінням, сили й благодать на яке дає нам воскресіння Христове.

Тому закликаю вас, дорогі мої сестри, зустріти свято Воскресіння Христового як день вашого особистого воскресіння, як торжество перемоги над усім, що нас не пускає прийти до Нього. Щоб звіщаючи цю подію іншим виголосом ХРИСТОС ВОСКРЕС! -- ви могли наче про самих себе сказати: ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

З любов’ю та молитвою за вас священик Ігор Онишкевич, добродійки Ганна, Орина, Марта, Наталя і інші люди доброї волі/

Дано 15 квітня2012 р. Божого, Аскольдова Могила