Головна

Блаженніший Святослав: «Для вас я єпископ, але разом з вами я - християнин»

Імена двох поважних релігійних особистостей звучали під час розмови із Верховним Архиєпископом Святославом Шевчуком, новим лідером Української Греко-Католицької Церкви. Один помер ще до того, як Архиєпископ народився. Інший – тоді, коли він закоренився у релігійній кар’єрі.

Дух Митрополита Андрея Шептицького - благочестивого, кмітливого і сміливого лідера Української Греко-Католицької Церкви під час ІІ світової війни, і папи Івана Павла ІІ обіцяють бути провідними силами на початку подорожі Блаженнішого Святослава, котрий очолює глобальну церкву, що налічує понад п’ять мільйонів вірних.

У віці 41-го року Блаженніший Святослав є наймолодшим очільником Церкви, котра дотримується католицької доктрини, але практикує візантійський обряд. Він лише на кілька років старший від Шептицького, коли той очолив Церкву у 1901 році.

Народжений в Стрию і отримавши освіту в Італії, Блаженніший на диво не виглядає подавлений тим тягарем відповідальності, який був покладений на його плечі.

Під час інтерв’ю, проведеному у простому офісі неподалік колишньої резиденції Шептицького у Соборі Святого Юра у Львові, він виглядає бадьорим, із захопленням говорить про те, що необхідно привести більше молоді до Церкви і не ухиляється від відповіді на питання про те, як він уникатиме спокуси перед владою, яка зараз знаходиться в його руках.

Після двох місяців на посаді (інавгурація відбулася 27 березня у Києві) Блаженніший Святослав каже, що він зараз більше керується враженнями, ніж уроками.

Перше враження є те, наскільки важливою стала Українська Греко-Католицька Церква. Її послідовники поширюються з України в Америку, їх коріння переважно росте із західної України.

«Наша Церква є дуже сильною і її поважають у світі» - розповідає Блаженніший. Але водночас «сьогодні на нас дивляться з певною недовірою через певні стереотипи, сформовані радянським режимом, але, я вважаю, і з великою повагою».

Церква – яка проповідувала величезному націоналістичному і антикомуністичному  народу – була заборонена під час радянського періоду, багатьох священиків арештували, депортували і відправили у робочі табори в Сибіру. Хоча впродовж десятиліть вона продовжувала існувати у підпіллі, у радянських ЗМІ відбувались агресивні напади на неї.

Ще одним важливим враженням є те, що люди шукають у Церкві стабільності, не лише як в інституції, але як в захиснику української державності.

«Україна як держава зараз переживає дуже бурхливі часи» - говорить Блаженніший Святослав. «Можливо, наш народ втомився від бурі… Те, чого звичайні українці і, можливо, всі люди України чекають від нашої Церкви, є те, що вона стане основою українського суспільства і української незалежності. Можливо, ми нашою присутністю дамо певну стабільність».

Щоб досягти цієї стабільності, першочерговим завданням Церкви буде робота з молоддю.

«Нам є чого повчитися у папи Івана Павла ІІ» - каже він.

Нещодавно беатифікований папа-поляк мав довгу історію праці з молоддю впродовж 26-річного періоду перебування на посту глави Католицької Церкви. Ті зустрічі з молоддю, які він проводив по всьому світу, привертали увагу мільйонів.

«Ці зустрічі завжди спонукали до спільної дії» - каже Блаженніший. «До речі, ці зустрічі не мали на меті втихомирити когось… Це були зустрічі, на яких казали: Дійте!»

Плануючи використовувати засоби соціальної комунікації для того, щоб дістатися до молоді, глава УГКЦ каже, що важливо, щоб Церква поглиблювала людські контакти. Світ може бути більш глобалізованим, але у цьому процесі люди побудували свої власні спільноти, які часто закриваються перед більшим суспільством, створюючи ізоляцію.

«Ми потребуємо об’єднану спільноту» - каже він.

Блаженніший Святослав каже, що планує проводити роботу на основі досвіду, отриманого в Аргентині, де він очолював Церкву перед тим, як його обрали Архиєпископом. Там спільноти, віддалені і без постійних священиків, збираються періодично. Кількість молоді, яка відвідувала зустрічі, постійно зростала – розповідає він. «Вони з нетерпінням очікували цих зустрічей… Це була нагода для розмови».

Блаженніший зараз розглядає свіжу пропозицію проводити публічні аудієнції, схожі на ті, що Папа проводить у Римі.

«Я подумав: а чому б і ні?» - каже він. Також вважає важливим те, щоб Церква була «відкрита». Це також включає бути більш видимими для ширшого світу.

Попередник Блаженнішого Святослава, Любомир Гузар, перевів осідок Церкви до Києва після того, як впродовж багатьох років він був у Львові. Попередні режими значно применшили Церкву до такої, що поширювалась лише серед західних українців і діаспори. Однак, її провідники, включаючи Шептицького, котрий очолював Церкву впродовж 40 років і котрого Блаженніший Святослав називає «мій захисник», довго мріяли, щоб осідок Церкви був у Києві.

«Ми перейшли до нового етапу побудови нашої Церкви» - каже він. «Ми повернулись до Києва. Ми повернулись туди, і нашою присутністю там, починаємо будувати. Для мене це повернення означає вихід з регіонального статусу, до якого всі завжди хотіли нас обмежити.»

Святослав Шевчук молодший від багатьох інших українських церковних лідерів, і це, швидше за все, є його перевагою; він має нагоду для того, щоб дійсно вималювати напрямок для Церкви на багато наступних років. Наприклад, Шептицький під час свого управління впродовж чотирьох століть, зробив її такою силою, з якою потрібно рахуватися. Чи це означає, що Шевчук може стати сучасною версією Шептицького?

Коли йому нагадали про те, що він може бути на цій посаді довго, він сміється, але зазначає, що українці досі не зрозуміли «величі» Шептицького.

Ліліана Гентош, дослідниця Шептицького, каже, що митрополит був «великою людиною і людиною його ситуації. Зараз інший період.» Однак, люди хочуть бачити лідера в Шевчукові. «Йому треба буде вирішити багато питань… Слід не забувати про таку рису Шептицького як людяність. Він легко розумів інших людей… Але на Шевчука покладають надії, що він стане гідним продовженням Шептицького».

О. Петро Галадза, професор Інституту східних християнських наук ім. Митрополита Андрея Шептицького в Оттаві, знайомий зі Святославом Шевчуком з 1990 року. Він вважає, що той має всі якості для того, щоб стати сучасною версією глави церкви. «Великий лідер – це не обов’язково той, хто дає людям те, чого вони хочуть, але те, чого вони потребують. Я вважаю, що власне такого типу лідером може бути Блаженніший Святослав» - каже він.

Блаженніший каже, що не має відповідей на всі проблеми України. Однак він чітко розуміє, що тлумачення його дій буде відображенням самої Церкви. «Кредит довіри, який має наша Церква, є завданням, що стоїть нині переді мною, як главою нашої Церкви» - каже він.

На питання про можливість бути спокушеним владою, він відповідає з усмішкою: «Я б відповів на це питання фразою Св. Августина, котрий сказав своїм вірним: Для вас я єпископ, але разом з вами я - християнин».

Наталія А. Федущак

Джерело: http://catholicnews.org.ua/

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/