Середа, 20 квітня 2011, 15:26

«Вкажи мені , Боже, той шлях, ту Пречисту дорогу до Тебе, аби стати ближче до Тебе. Бо ніде так не є нам безпечно, як з Тобою, Господи!» (із вступу до Хресної Дороги)

Вже традицією стало, в часі Великого посту,  молодіжною спільнотою церкви Миколая Чудотворця  проводити Хресну Дорогу. Цього року окрім Хресної Дороги в храмі її провели і на схилах Дніпра.

15 квітня молодь провела Хресну дорогу в храмі. Головна тема – труднощі євангелізації, з якими зустрічається молодий християнин у сьогоднішньому світі. Вже перші слова вступної частини налаштували присутніх на пошуки власного шляху до Бога через свідчення про Ісуса через євангелізацію. Щоб якнайкраще впоратись із цим завданням  кожен із нас потребує “стати сам на сам із собою, озирнутися довкола, зазирнути у свою душу і промовити до Творця найщиріші слова покаяння”. У кожного з присутніх, мабуть, було своє намірення на цю Хресну Дорогу. Однак  спільним прохання для всіх було прохання про навернення. Адже  Господь хотів, аби ніхто з грішників не загинув, але мав життя вічне.

19 квітня о 19 годині молодіжна спільнота церкви Миколая Чудотворця з Аскольдової Могили разом із молоддю з інших парафій Києва проводили Хресну Дорогу в дусі Тезе по схилах Дніпра. Особливістю цієї дороги було те, що її маршрут пролягав по імпровізованій Хресній дорозі (довжина якої така, як і в Єруславлимі Хресної Дороги), перші стації якої розташовані на схилах Дніпра, а останні біля Церкви св.Миколая Чудотворця. Пройти всю відстань було випробуванням сили волі та рішучості молодих людей. Крутий схил, сильний вітер, сутінки, які поволі насувалися, ускладнювали ходу. Та, водночас, наблизили присутніх до атмосфери хресної дороги Ісуса. На закінчення молодь запалила свічки на могилі героїв Крут та помолилася за навернення  тих хто від Бога ще так далеко. Спільні переживання настільки згуртували молодих людей, що під кінець ніхто не спішив розходитись.

Матеріал Оксани Шеремети, фоторепортаж Ярослава Павлюка, «Оранта»