Вівторок, 14 вересня 2010, 11:46

«Яка їх, Твоїх діл, Господи сила! У премудрості все Ти створив, -
повна земля Твоїх створінь!»

Пс. 103, 24

Дорогі у Христі!

Починаючи новий Церковний рік, ми знову задумуємось над питанням свого християнського покликання у створеному Богом світі. Це питання стає все більш актуальним в контексті важкого захворювання нашої планети, яке науковці називають екологічною кризою.

Симптоми даного явища є дуже різнорідними і загрозливими. Виснаження природних ресурсів, забруднення повітря, води і землі; знищення багатьох видів життя; дисбаланс кліматичної системи, що призводить до різноманітних природних катаклізмів – це тільки деякі із довгого переліку наслідків безвідповідального господарювання людини у світі.

Спостерігаючи за все новими температурними рекордами, неприродно затяжними хвилями спеки та масовими лісовими пожежами, які чергуються з надмірним випаданням опадів та повенями, що призводять до катастрофічних наслідків для людей та їх природного довкілля, з тривогою запитуємо себе: чи можемо якимось чином спричинитися до оздоровлення планети?

Звісно, окрема людина не може розв’язати назрілі екологічні проблеми самостійно – це спільне завдання, яке можна ефективно здійснити тільки завдяки різного роду екологічно орієнтованих політичних, економічних та технічних програм, координованих на державному та міжнародному рівнях. Однак, всі ці програми можуть бути дієвими лише за умови активної участі всіх людей.

“Екологія довкілля” суттєво визначається “екологією людини”, тобто її вірою, духовністю та моральністю. В цьому сенсі, Церква має великий потенціал для охорони та збереження створеного Богом світу. Природоохоронна місія Церкви полягає насамперед у відновленні стосунку людини до Бога, що має за наслідок переміну способу мислення та поведінки згідно зі своїм християнським покликанням. Результатом життя відповідно до вимог християнської віри безумовно має стати також і бережливе ставлення до природи.

Згідно з дорученням Синоду Єпископів, Українська Греко-Католицька Церква цього року вже вдруге відзначає 14-е вересня (1-е – за Григоріанським календарем) – День Бога Творця. Таким чином, ми долучаємось до Всесвітньої християнскої ініціативи, яка має за мету пригадати віруючим людям, що світ, в якому живемо, це не просто довкілля, матерія, чи випадковий продукт еволюції, але прекрасний та неповторний Твір Бога, довірений нам на відповідальне управління, охорону та збереження для майбутніх поколінь.

У цей день ми спільно звернемось з молитвою до Бога Творця, щоб висловити свою вдячність за Його щедрі дари створеного світу, а особливо – за багатство, різноманітність та красу природи нашої країни. Ми маємо визнати свої провини за невідповідальне управління дарами природи і просити прощення і ласку зміни свідомості, щоби насправді бути добрими управителями Божого світу. Ми будемо також спільно просити Бога про захист багатства та різноманіття життя, гармонії екологічних систем та збереження всієї планети.

Щиро сподіваюся, що День Бога Творця стане доброю нагодою для кожної віруючої людини, щоб переосмилити свою особисту відповідальність за наше природне середовище і почати ставитись до нього з належною пошаною та бережливістю в межах своєї повсякденної життєдіяльності, зокрема, завдяки більш раціональному використанню природніх ресурсів та технічних засобів, більш поміркованому споживанню, зменшенню витрат електроенергії, тепла, тощо. Сьогодні молимо Господа, щоб дав нам світло ума це все зрозуміти ти силу духа в щоденному житті Божі дари шанувати та використовувати на загальне благо – нас, наших дітей та внуків.

Благословення Господнє на Вас!

+ ЛЮБОМИР

Дано у Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
дня 14 вересня 2010 року Божого