Головна

Різдво Пресвятої Богородиці

Коротка історія

Церква не має звичаю святкувати день народження для землі Святих Божих, але їхній день народження для неба - день смерти. Виїмок становлять двоє найбільших Святих у Церкві: Пречиста Діва Марія і св. Іван Христитель. Ми святкуємо не тільки їхнє небесне, але й їхнє земне різдво.

Св. Євангелія записала нам дуже мало подій із життя Преч. Діви Марії. Тут нічого нема сказано про Її різдво, про Її молоді літа чи про Її св. Успіння, ані навіть не подано імен Її праведних батьків. Звідки ми про це все знаємо? Знаємо про це з традиції Церкви та апокрифів. Апокрифи це такі книги, що оповідають нам про деякі події із життя Ісуса Христа чи Його Пресв. Матері, а про що не говорить св. Євангелія. Хоча св. Церква не приймає апокрифів за автентичні книги ані за певне історичне джерело то все таки вони містять багато дечого з традиції та вірувань первісної Церкви.

Головне джерело вісток про життя Пресв. Богородиці це апокрифічна книга написана коло 170-180 року що зветься Протоєвангеліє Якова. Ця книга дала мотив до установлення таких празників: Зачаття св. Анни, Різдва Пресв. Богородиці, Введення в храм та свята в честь Якима й Анни. Звідси довідуємося про обставини різдва Преч. Діви Марії хто були її батьки та що вони звалися Яким і Анна.

Празник Різдва Божої Матері у Східній Церкві належить до дуже старовинних Богородичних празників, хоча не можна точно означити часу, коли він появився. Про нього згадують св. Іван Золотоуст, св. Прокл, св. Єпіфан, св. Августин і св. Роман Сладкопівець. Палестинське передання каже, що св. Єлена (?330), мати цісаря Костянтина, збудувала в Єрусалимі храм у честь Різдва Пресв. Богородиці. В п'ятому сторіччі про цей празник згадує Служебник папи Гелясія (492-496).

Стихири і гимни на честь цього празника уложили патріярх Анатолій (449-458), Степан Єрусалимський (6 ст.), св. Андрій Критський і патріярх Сергій (7 в.) св. Іван Дамаскин і патріярх Герман (8 ст.) та св. Йосиф Студит (9 ст). Офіційне заведення цього празника у візантійському цісарстві приписують цісареві Маврикієві (582-602).

 Про ікону

Люди народжуються в сім'ях, утворюючи довгу низку поколінь. Однак в очах Бога кожна особа є окремою, унікальною, неповторною. Народження кожної людини наперед визначене Богом у вічності. Тому, у певному сенсі, кожен живе у світі не з волі людини, ані не з волі крові, а з волі Божої (див. Йо. 1, 13). З цієї причини народження людини зображено на іконах з великою урочистістю, як явлення Божого плану.

Це особливо стосується різдва Богородиці. Вся сцена розвивається у священному просторі, немов у храмі. Символічне значення цього очевидне: Марія повинна стати домівкою Христа, і Він сам стане новим храмом.

Унікальність народження Богоматері підкреслюється також типовим старозавітним мотивом: Анна - літня жінка, яка вважається неплідною. Отож, аби Марія прийшла на світ, потрібно було втручання Бога. Це далеке провіщення майбутнього народження Христа від Діви та Святого Духа. Також і сцена купання дитини, завжди присутня на зображеннях народження людини, одержує особливе значення.

На іконі фігурують також жінки, які приносять дари. Цей мотив, можливо, запозичено з церемоніалу імператорського двору. У цьому можна побачити аналогію з іконою „Різдво Господнє”, на якій пастухи несуть дари. Кожна людина, яка приходить на світ, створена на образ Божий (див. Бут. 1, 26), тобто, як пояснюють Отці Церкви, на образ Христа. Тому народження Богоматері є участю у народженні Христа. Однак той факт, що дари несуть не безпосередньо Новонародженій, а її матері, дає підставу для іншого пояснення: це визнання з боку цих жінок, що Народжена належить до їх коліна, до їх народу, має право на визнання і виражає надію усіх. Народження означає надію, і матері завжди мають певного роду дар ясновидіння стосовно своїх дітей. Анна, сидячи на ліжку, дивиться удалечінь, немов хоче пророкувати, але відчуває себе ще зобов'язаною до мовчанки, мовчанки, сповненої очікування великих майбутніх подій.

 Тропар та кондак

Тропар, глас 4 : Різдво твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній, з тебе бо засяяло Сонце правди — Христос Бог наш. Він, розрушивши клятву, дав благословення і, ударемнивши смерть, дарував нам життя вічне.

Слава, і нині: Кондак, глас 4: Йоаким і Анна з неслави бездітности і Адам і Єва від тління смерти визволилися, Пречиста, у святім різдві твоїм. Його празнують люди твої, з провини прогрішень ізбавле­ні, як кличуть до тебе: Неплідна родить Богородицю і кормительку життя нашого.

 Послання святого апостола Павла до Филип'ян 2, 5-11

Браття, плекайте ті самі гадки в собі, що були в Христі Ісусі. Він, бувши в Божій природі, не вважав за здобич Свою рівність із Богом, але применшив Себе Самого, прийнявши вид слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина, Він понизив Себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж хресної. Тому й Бог Його вивищив і дав Йому ім'я, що понад усяке ім'я, щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі і під землею, і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.

 Євангеліє від Луки 10, 38-42; 11, 27-28

В той час увійшов Ісус в одне село, і одна жінка, на ім'я Марта, прийняла Його в свій дім. А в неї була сестра, що звалась Марія, що і сівши у ніг Ісусових, слухала слова Його. А Марта клопоталась великою послугою і, станувши, сказала: Господи, чи не зважаєш, що сестра моя одну мене зоставила служити? Скажи отже їй, щоб мені помогла. І відповівши, Ісус сказав їй: Марто, Марто, ти журишся і клопочешся про многе. А одне є на потребу. Марія ж вибрала добру часть, що не відніметься від неї. І сталося, як Він це говорив, одна жінка, піднявши голос з народу, сказала Йому. Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди що Тебе кормили. Він же сказав: Отож блаженні ті, що слухають Боже слово і зберігають його.

 Проповідь

У своїх роздумах хочу запропонувати вам, дорогі брати і сестри, деякі міркування про видатну подію, яку наша Церква відзначає сьогодні, - Різдво Пресвятої Богородиці.

Пригадую, якось священик, розмовляючи зі своїми старшими співбратами, стурбовано сказав: «Іду готуватися до проповіді про завтрашнє свято (точно не пригадую про яке саме, однак мова йшла про Богородичне), бо, - продовжував молодий священик, - чомусь дуже важко мені говорити про свята Пречистої Діви Марії». Відразу ж після цих слів прозвучала дещо іронічна, хоча й весело-оптимістична репліка старшого священика: «Чим ви переймаєтеся, брате. Про Богородицю найлегше говорити, адже Вона породила Спасителя світу».

Почувши цей фрагмент розмови, я спочатку ніби теж був на боці старшого і досвідченого отця, однак згодом, глибше замислившись над цією темою, особливо згадавши свою особисту підготовку до проповідей чи написання газетних матеріалів, (і не лише про Богородицю), віддав перевагу власне стурбованості молодого проповідника.

Звичайно, я погоджуюся: говорити чи писати про видатну роль Богородиці, про її спасительну місію - тема багатоаспектна і різнопланова, але чи справді так легко це робити, у мене виникають сумніви. Ось взяти для прикладу свято, про яке сьогодні веду мову. На перший погляд, теж, здавалося б, нема чогось складного, адже прийшла у світ дівчинка, яка у майбутньому стане матір'ю самого Ісуса Христа, Спасителя людства. Погоджуюсь, але давайте роздумаймо над глибинною основою цього незвичайного народження, хоча добре розумію, що повністю осягнути обмеженим людським розумом надскладну природу цього Таїнства ми не зможемо, оскільки – це промисел Божий. Однак, запрошуючи вас до роздумів над подією Різдва Богородиці, пропоную спочатку поставити ось такі запитання і відразу ж спробуємо давати на них відповіді.

Для чого, з яким призначенням народилася ця, тоді ще нікому невідома дівчинка? Тут, і особливо враховуючи «оптимістичну легкість» згаданого священика у проповіді на цю знайому для всіх тему, все зрозуміло: вона народилася, щоб стати Богоматір'ю, привести у світ Месію. А що далі? Далі виникає ще одне запитання: від яких батьків народилася ця диво-дівчинка? Відповідь така, здавалося б, не є складною: від Йоакима і Анни і, зокрема, тих, які довго не мали дітей і були уже похилого віку. Хоча така відповідь не буде повною, оскільки для тих людей, які читають Святе Письмо і хоч трохи обізнані з книгами Старого чи Нового Завіту, добре відомо, що Бог всемогутній і те, що у людей неможливе, для Нього можливе. Так було з Авраамом і Сарою, Ельканою і Анною, Захарією і Єлизаветою – батьками Ісаака, пророків Самуїла, Івана Предтечі та й в інших випадках біблійної історії. Однак, для глибшого з'ясування суті поставимо ще одне запитання: скажіть, будь ласка, чому Бог вибрав саме цих, уже старших за віком людей? Звичайно, перша відповідь може бути лише такою: цього хотів Господь і, як сказано у святому Письмі, «Божі плани - не ваші плани, Божі задуми - не ваші задуми». Справді, це найосновніша і найправильніша відповідь, але не забуваймо, що Творець дав нам ще й волю і розум, дав науку Святої Церкви, книги святих Отців і Учителів.

А тепер, відповідаючи на останнє запитання, не забудьмо ось цю дуже важливу тезу, перефразовану зі Святого Письма: «Бо вони були святими і праведними». Іншими словами кажучи, ці всі праведні (вибрані) люди постійно перебували у контакті з Богом, у молитві, пості, покорі, твердій вірі у Боже змилування. І що найголовніше, всі вони, благаючи Господа послати їм дітей, обіцяли (і цю обіцянку дотримали) віддати їх Богові. Очевидно, тепер зрозуміємо, у чому полягає вибраність і здатність навіть у похилому віці народжувати дітей.

Окрім того, попросимо в Господа нашого Ісуса Христа допомоги Святого Духа з'ясувати ще одну дуже важливу у цьому контексті тему, назву якої висловлю ось цією короткою фразою: «І яких дітей!» Тобто вони народили незвичайних дітей, які стали світилами для всього людства. Зрозуміло, що у цьому таїнстві також є «Палець Божий». Однак, виникає наступне запитання: Чому саме у цих батьків народилися такі діти? Відповідь можемо дати словами із книги «Буття», у якій Господь, обіцяючи Ісаакові розмножити його потомство і благословити його всяким добром, зрозуміло сказав «...За те, що Авраам послухав Його голосу й зберігає Мої приписи, Мої заповіді, Мої постанови та Мої закони» (Бут. 26.2-5). Це ж саме можна сказати і про інших щасливих батьків з біблійної історії, зокрема про Йоакима і Анну, які, виконуючи Божі заповіді, постійно молилися, постили і дякували Богові за свою донечку.

А тепер давайте проведемо «паралель» на сьогоднішній світ, на нас усіх, на наші проблеми, особливо у контексті цих роздумів.

Скажіть, чи багато сучасних батьків дотримуються Божих приписів і законів, як це робили вони? Чи знаємо, скільки зла допущено у нашому роді: абортів, дошлюбної нечистоти, злоби, подружньої невірності, кривди, образи ближнього, скільки-то поганих, брудних слів, прокльонів звучало чи й досі звучить у нашому домі; скільки пропущено молитов, літургій, сповідей, причасть, чи зневажено постів, святих ікон, хрестів, храмів нашими предками або й нами? Може, саме тому ми й пожинаємо сьогодні ці плоди економічної і моральної деградації суспільства. І через те не тільки не народжуємо таких великих постатей, але й часто приводимо на світ дітей, хворих фізично і морально.

Тож нехай свято Різдва Пресвятої Богородиці допоможе і нам замислитися над своїм приходом у цей світ, народженням наших дітей і онуків. Що ми особисто зробили для їх щасливого народження і гідного життя?

Зрештою, у цьому ще раз нас переконує псалмоспівець: «Щасливі ті, що їх дорога бездоганна, що ходять за Господнім законом!» (Пс. 118.1). Амінь.

о. Орест Глубіш
"Сівач", вересень 2010 Ч. 9 (132) рік 12

Для створення сторінки використано такі видання:

Катрій Ю. Пізнай свій обряд. - Видавництво Отців Василіян, 2004;
Шпідлік Т. Рупнік М.-І. Про що розповідає ікона. - Львів: Свічадо, 1999;
Креховецький Я. Богослов'я та духовність ікони. - Львів: Свічадо, 2000;
Збірник проповідей "Сівач".

А також ікону Різдва Пресвятої Богородиці.

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/