Понеділок, 07 червня 2010, 13:01

П’ятого червня, у суботу, діти з Аскольдової могили мали змогу вирушити у подорож за межі нашої столиці. Поїздку організував парох церкви святого Миколая отець Ігор Онишкевич.

О дванадцятій годині з Аскольдової могили вирушив мікроавтобус, який прямував у місто Васильків. Разом з дітьми також їхав ї екскурсовод – пані Тетяна, яка докладно розповідала про кожну споруду, церкву, повз яку ми  проїжджали. Свій відпочинок наша спільнота розпочала з молитви, що є певним обов’язком у кожних подібних поїздках.

У місті Васильків ми відвідали аж три храми. Перша церква, яка особливо запам’яталася усім, носить ім’я святого Рівно – Апостольного Великого князя Володимира. Храм був достатньо просторий і водночас затишний. Діти поставили свічки у церкві та помолились кожний у своєму наміренні. Також на згадку зробили декілька фотографій та рушили у іншу церкву цього міста.

Це був собор преподобних Антонія і Феодосія. Діти також помолились у цьому храмі. Біля собору збудовано чудовий колодязь, тому усі попили смачної джерельної води.

Третя церква була особлива для усіх, адже вона називається церквою святого Миколая, так, як і наш храм на Аскольдовій могилі. Тут було затишно і дуже цікаво. Діти покуштували просфори з цієї церкви.

Поїздка продовжувалась і ми вирушили у село Мар’янівку. Тут відвідали музей Івана Семеновича Козловського - відомого українського співака, який народився у цьому селі. У музеї були представлені цікав речі Івана Семеновича. Ліжко на якому спав він та його батьки, одяг в якому він виступав у театрі. В цьому музеї було представлено різні старовинні речі з села Мар’янівка. Також нам розповіли цікаві факти з життя Івана Семеновича. Усім присутнім було дуже цікаво. Екскурсовод розказав у декількох словах про побут та звичаї сільських людей тих років.

Найбільше, що запам’яталося з біографії співака – це його довге життя, адже народився він у 1990 році, а помер у 1993. І у 90 річному віці він співав, все життя присвятив цьому мистецтву. Цікаві були і його дитячі роки. Він не любив вчитися, а любив, за його словами «слухати спів верб». І коли його запитували, як він навчився так гарно співати, він казав, що «прислухався до верб». Він любив природу. Гарно розмовляв російською мовою, адже багато років працював у Москві. Але коли приїжджав до свого рідного села казав до чиновників, які звертались російською мовою до нього, я українець, спілкуйтесь зі мною по-українськи. Він збудував у селі музичну школу, він любив дітей, і вбачав у кожному талант. Хоча довгий час він жив та працював у Москві, але заповів поховати себе у рідній Мар’янівці. Заповіт великого співака виконали його земляки. І ми мали нагоду постояти біля його могили та вклонитись цьому великому українцеві.

Для дітей також було організувано перекуску на природі.

З веселим настроєм та щирою усмішкою діти повертались до Києва на Аскольдову могилу. В автобусі молилися, співали християнських пісень.

Усі діти щиро вдячні вихователям: пані Оресті Цибрівській, Марії Бортнічук, Анні Онисько-Кострові, Руслані Дмитровській та отцю Ігорю Онишкевичу за те, що організували поїздку та піклувались про дітей протягом усього відпочинку.

Матеріал Олега Качура, фото Ігоря Качура, «Оранта»