Резолюція Всеукраїнської науково-практичної конференції «Християнська проповідь у місцях несвободи. Історія і сучасність України»
П'ятниця, 05 грудня 2014, 22:12
Всеукраїнська науково-практична конференція «Християнська проповідь у місцях несвободи. Історія і сучасність України» (далі – Всеукраїнська конференція), плекаючи традицію пенітенціарного служіння в Україні, послідовно відроджуючи душпастирство в місцях несвободи, прагнучи до гуманізації кримінального правосуддя і системи виконання покарань в Україні на підставі пенітенціарної ідеї, витоки якої йдуть з християнської проповіді, висловлює зацікавленість у подальшій координації кроків для впровадження капеланства. Ми стверджуємо, що довголітня співпраця Української Християнської Міжконфесійної Місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі» і Державної пенітенціарної служби України (далі - ДПтС України) є належним підґрунтям для законодавчого урегулювання питань душпастирської опіки в’язнів і персоналу ДПтС. Ми вбачаємо, що необхідно продовжити співпрацю Церков Місії і ДПтС України для розвитку етики служіння Церков у пенітенціарній сфері для добра громадян нашої країни та пропонуємо наступне:
1. Започаткувати співпрацю на академічному рівні поміж державними навчальними закладами пенітенціарної системи і церковними богословськими закладами освіти для поглибленого вивчення філософської та християнської антропології для подальшого обґрунтування і втілення пенітенціарної ідеї у системі кримінального правосуддя і системі виконання покарань.
2. Через обмін науковими ресурсами поміж згаданими вище закладами продовжувати дослідження та виклад історії й традицій пенітенціарного служіння в Україні і поза її межами. Впровадити заходи професійної формації службовців ДПтС України на підставі поглибленого вивчення основ християнської духовності, з джерел якої походить сама пенітенціарна ідея.
3. Підтримати ініціативу щодо збереження психологічного факультету Інституту Кримінально-виконавчої служби, випускники якого являються партнерами у реалізації релігійної опіки над засудженими і персоналом ДПтС України.
4. З метою відродження пенітенціарного душпастирства і для врегулювання взаємодії з релігійними організаціями при центральному апараті Державної пенітенціарної служби України, а також при територіальних органах ДПтС України, рекомендувати створення Душпастирської Ради офіційних представників Церков, які здійснюють систематичну релігійну опіку в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ДПтС України як дорадчого міжконфесійного органу у справах релігійної опіки, що сприяє гуманізації умов утримання ув’язнених та узгодженню міжконфесійної співпраці у справі виховання, виправлення та реінтеграції до суспільства колишніх засуджених.
5. Відзначаємо, що ці рекомендації є основою для розвитку соціального партнерства Церков і ДПтС України, а також державних, громадських організацій в інтересах громадян, які знаходяться у сфері кримінально-виконавчого права..
6. Звертаємося до Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, Міністерства культури України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Державної пенітенціарної служби України, Академії педагогічних наук України, Академії правових наук України, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших відомств, наукових закладів, громадських організацій у компетенції яких знаходиться робота для втілення пенітенціарної ідеї та забезпечення прав на релігійну опіку для громадян, що працюють або утримуються у пенітенціарній системі, з проханням про сприяння розвитку соціального партнерства у рамках схваленої стратегії.
7. Просимо оприлюднити резолюцію та розмістити її текст для громадського обговорення на офіційному сайті Державної пенітенціарної служби України та офіційних сайтах Церков, що представлені на конференції.
2 грудня 2014 р. Релігійний інститут Св. Томи Аквінського, м. Київ.