Вівторок, 30 вересня 2014, 16:02

28 вересня 2014 року в храмі св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі відбувся літературно-мистецький вечір «Візьму молитву – мамин оберіг» із циклу «Молюся віршами сьогодні». Перший вечір ознайомив вірян і гостей храму із поетичним доробком парафіянки Церкви Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі, кандидатом історичних наук, доцентом, громадським діячем Іриною Василик.

Поетеса народилася на мальовничій Тернопільщині, закінчила історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Перший вірш під назвою «О, мово рідна, що без тебе я» написала у 5 класі. Свої поезії публікувала у районній та обласних газетах, альманахах, брала участь у конференції молодих літераторів Поділля. У доробку Ірини Богданівни вірші різного жанру – для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, верлібри і катрени, силабо-тоніка. У 2003 р. Ірина Василик видала першу збірку віршів «Не зречуся тебе, моя мріє», у 2006 р. – другу «Сяйво сльози».

Поезії авторки пройняті глибокою вірою, духовністю, патріотизмом і м’якою ліричністю. У своїх збірках сучасна українська поетеса розкриває розмаїтий і глибокий світ ліричних почувань. Її поетичні рядки про найдорожче у житті – любов до рідної землі, отчого дому, в них відчутно пульсує мелодійно-пісенний струмінь. Сама авторка поклала на музику вірш «Мамин сад».

Поєднання у творчості Ірини Василик громадсько-патріотичної лірики із інтимною, релігійною та пейзажною – якнайкраще відповідає потребам нашого часу, в якому переплелись тривоги і радості, втрати і здобутки, зрада і кохання, смертельні загрози і непереможна віра у справедливість і добро. Її вірші ніби зцілюють від болю і тривог, відволікають від проблем, нагадуючи про важливе і вічне. Лірична героїня поезії Ірини Василик напрочуд схожа на саму авторку своєю небайдужістю до долі України та звичайної людини, щедрістю і щирістю, випромінювання світла, що огортає усіх, хто долучився до її високого слова.

На концерті прозвучали вірші соціально-патріотичного змісту, інтимна лірика, поезії на релігійну тематику та вірші, присвячені найближчим і найдорожчим людям – батькам та родині. Окрім поезії, глядачі тепло приймали музичні номери у виконанні Жіночого вокального ансамблю «Аніма» (керівник Надія Кучерява), родинного гурту «Дивограй», солістки Наталі Грищенко та Руслани Дмитровської, скрипальки Мирослави та концертмейстера Наталії Мальцевої. Поезію Ірини Василик декламували Софійка та Соломійка Коротушак, Андрійко Чаплик, Юлія Дмитровська, Марія Головчак, Олена Сакалюк, Роксолана Шпіца і автор. Свято провела Тетяна Шептицька.

Дякуємо всім учасникам за неповторну, теплу атмосферу свята, а Богові за дари і таланти, рясно закладені у кожній людській особі.

Катерина Чаплик, Тетяна Шептицька, «Оранта»

Фото: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.846362695396346.1073741894.198406070192015&type=1