Побожність — це Дар: думка на прощання з комунізмом
Середа, 04 червня 2014, 17:47
Дар побожності дозволяє нам проливати на інших любов, яку ми пізнаємо зі стосунків із Богом. Про цей дар Святого Духа говорив Папа Франциск під час катехези 4 червня 2014 р., коли Польща святкувала 25-річчя падіння комунізму.
«Нехай зійде Дух Твій і відновить лице землі — ЦІЄЇ землі!» — волав святий Папа, коли поляки ще не вірили, що тоталітарна система обвалиться, немов картковий будиночок. Святий Дух зійшов, аби перемінити реальність, яка придушувала людський дух, але чи люди перестали боятися?
Чи вийшли вони з комунізму, в якому схвалювалася виключно побожність, зведена до солодкавої невинної міни — як на «святому образочку», — побожність незагрозлива, контрольована, замкнена в будиночку з хрестиком згори?
Ще й сьогодні для деяких віруючих побожність обмежується помноженням молитов, постій, паломництв і ретельного дотримування релігійних приписів. Що частіше вони приступають до Таїнств, то святішими почуваються. Хіба ж кількість означає якість?
Святий Яків нагадує, що справжня побожність це поспішати з допомогою сиротам і вдовам у їхніх бідах, чинити це безкорисливо, з чистим серцем, не заплямованим страхом і земними планами (пор. Як 1, 27). Однак якось так сталося, що побожним ми сьогодні називаємо того, хто часто відвідує будиночок з хрестиком. Там наша побожність нікому не заважає, а стулені на молитві долоні не свідчать про готовність служіння. Радше вони свідчать про нашу безпорадність…
Відкриймося на дар побожності, виймаючи руки з кишень, розкриваючи обійми і відриваючи коліна від клячника, аби «радіти з тими, хто радіє, і плакати з тими, хто плаче, щоб бути близько тих, хто самотній чи пригнічений, аби виправити того, хто помиляється, потішити тих, хто пригнічений, аби прийняти і допомогти…» (Папа Франциск, 4.06.2014). Така побожність перемінить нас і тих, кого Бог ставить на нашому шляху. Побожність це не ритуал, а дар, якого не затримують для власного користування.
Час настав сказати і для України: нехай зійде Дух Твій і відновить обличчя ЦІЄЇ землі! — і жити так, щоб і нам було коли святкувати ювілей повалення комунізму. Який поборюється насамперед в умах і душах, а потім — у державному ладі. Якщо цього не зроблять християни, то хто?
За матеріалами: deon.pl