П'ятниця, 06 червня 2014, 05:42

Потрапив один мудрець на небо.

-          Як прожив ти своє життя? – спитав його ангел.

-          Шукав істину, - відповів мудрець.

-          Це добре! – похвалив мудреця ангел. – Розкажи, що робив ти, шукаючи істину.

-          Я знав, що мудрість, яку зібрали люди, записана в книгах, і багато читав, - сказав мудрець, і ангел усміхнувся.

-          Небесну мудрість передає людям релігія. Я вивчав святі книги і ходив у храми, - сказав мудрець.

Усмішка ангела засяяла ще більше.

-          Я багато мандрував, шукаючи істину, говорив далі мудрець, і ангел прихильно кивнув головою.

-          Я любив бесідувати і сперечатися з іншими мудрецями. У наших суперечках народжувалася істина, - додав мудрець, і ангел знову кивнув головою.

Мудрець замовк, і обличчя ангела раптом спохмурніло.

-          Хіба я щось робив неправильно? – здивувався мудрець.

-          Ти все робив правильно, але нічого не розповів про любов, - відказав ангел.

-          Я не мав часу на любов, я шукав істину! – гордо оголосив мудрець.

-          Немає істини там, де немає любови, - гірко вигукнув ангел. – І найглибша істина народжується тільки з глибокої любови.

«365 притч на щодень» - видавництво «Свічадо» 2013  (с)