Четвер, 10 квітня 2014, 22:17

Дорогі сестри, подаємо вам розважання над Святим Письмом на квітень 2014.

Наше служіння парафіяльного «Карітас-Печерськ» продовжується для вас силами волонтерів, які і далі залишаються і моляться за ваше навернення.

Сьогодні наша Батьківщина переживає агресію північного сусіда Росії. Злобою Путіна у нас захопили Кримську землю, але це до часу. Слово Боже для всіх є спасінням, а особливо у ваших умовах. Надіємось на спілкування і спільну молитву любові.

З любов’ю і покаянням о. Ігор з співпрацівниками і всіма вами

квітень 2014р.

"Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як Я вас полюбив так любіте і ви один одного!" (Ів. 13,34).

Хочеш дізнатись, коли Ісус сказав ці слова. Він їх висловив перед початком своїх страждань. У той час Він говорить свою прощальну промову, котра є Його заповіддю і містить у собі ці слова.

Задумайся, отже, наскільки вони важливі!

Як ніколи не забуваються слова, які промовляє батько перед смертю, то як можна забути слова самого Бога?

Отже, поставмося до них надзвичайно серйозно і разом спробуймо пізнати їх глибину.

"Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як  Я вас полюбив так любіте і ви один одного!"

Ісус готується до смерті і все, що говорить, зумовлено подіями, що наближаються. Його близький відхід потребує насамперед вирішення однієї проблеми. Як зробити так, щоб залишитися між своїми і, таким чином, вести надалі свою Церкву? Ти знаєш, що Ісус присутній у святих діях, наприклад: на Святій Службі стає присутнім в Євхаристії.

Отже і там, де живуть  у взаємній любові, є присутній Ісус. Адже Він сказав: «Де двоє або троє, зібрані в моє ім’я  (а це можливе через взаємну любов), там Я між ними» ( Мт 18, 20).

Тому у спільноті, де глибинним життям є взаємна любов, Він може бути дійсно присутнім. А через спільноту може і надалі з’являтися світу, може і надалі впливати на світ.

Чи не здається це тобі прекрасним? Чи не відчуваєш в собі бажання переживати зараз цю любов разом з християнами – з твоїми ближніми?

Коли Іван пригадує ці слова, про які зауважуємо, бачить у взаємній любові заповідь для досконалості Церкви. Адже її посланням, власне, і є бути спільнотою, бути єдністю.

"Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як  Я вас полюбив так любіте і ви один одного!"

Ісус потім каже: «З того усі спізнають, що ви мої учні, коли любов взаємну будете мати» (Ів 13, 35). Отже, якщо хочеш шукати справжній знак правдивості Христових Апостолів і хочеш пізнати те, що їх характеризує, мусиш Його пізнавати у взаємній любові.

Християн впізнаємо по цьому знаку. Якщо цього знаку нема, світ вже не побачить у Церкві Ісуса.

"Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як  Я вас полюбив  так любіте і ви один одного!"

Взаємна любов народжує єдність. Але що робить єдність?…«Щоб всі були одно», ще каже Ісус, «щоб світ увірував» (Ів 17, 21). Єдність, яка відображає присутність Ісуса, спонукає світ до наслідування Христа. Якщо світ бачить єдність і взаємну любов, то вірить у Нього.

"Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як  Я вас полюбив так любіте і ви один одного!"

У цій самій прощальній промові Ісус називає цю заповідь «своєю». Належить Йому, а тому вона для Нього є по-особливому дорога.

Не можеш вважати її просто за норму, за правило або за заповідь поряд з іншими. Тут Ісус хоче відкрити для тебе спосіб життя, хоче сказати тобі, як маєш будувати своє існування. Перші християни дійсно взяли цю заповідь за основу свого життя. Петро сказав: «Насамперед майте велику любов один до одного» ( 1 Пт 4, 8).

Перед роботою, перед навчанням, перед відходом на святу Службу, перед кожною своєю дією перевір, чи панує між тобою і тим, хто живе з тобою, взаємна любов. Якщо це так, на цій основі все має цінність. Без цієї основи для Бога ніщо не миле.

"Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як  Я вас полюбив так любіте і ви один одного!"

Крім цього, Ісус тобі каже, що ця заповідь «нова». «Нову заповідь даю вам».

Що це означає? Що ця заповідь не була відома раніше? Ні. «Нова» - означає, що вона призначена для «нової доби». Отже, про що тоді йдеться?

Дивись: Ісус помер за нас. Отже, любив нас аж до крайності. Однак, якою була Його любов? Звичайно, не такою як наша. Його любов була і є «Божою». Він каже: «Як Мене Отець полюбив, так Я вас полюбив» (Йн 15,9). Любив нас тією самою любов’ю, яка є між Ним і Отцем. Тою самою любов’ю повинні ми любити один одного, щоб здійснити «нову» заповідь.

Такої любові, однак, ти як людина не маєш. Але будь щасливим, бо як християнин ти її отримаєш. Хто тобі її дасть? Дух Святий вкладе її до твого серця, до сердець всіх віруючих.

Отже, тут є подібність між Отцем, Сином і нами християнами для єдиної божої любові, якою володіємо. Це та любов, яка  вщеплює нас до Трійці. Це та любов, яка робить нас Божими дітьми. І ця любов єднає Небо і землю ніби одним великим потоком. Завдяки цій любові християнська спільнота зноситься до сфери Бога, а Божа реальність живе на землі, де віруючі люблять один одного.

Чи не здається це тобі Божественно гарним, а християнське життя особливо привабливим?