Поезія Іван Гнатюка
Середа, 28 січня 2009, 23:06
КРУТИЗа набої в стінах Софії,
За криваву скруту Крут, -
Хай московське серце Росії
Половецькі пси роздеруть.
Євген Маланюк
Боже, скільки святого гніву,
Самозреченого, як аскет,
У карбованім ритмі співу
Тим прокляттям прорік поет
Те прокляття - то крик страшного
Болю й розпачу - гнів стріли,-
Хто безгрішний - хай кине в нього
Камінь осуду чи хули.
Допекло до живого, видно,
І, готовий на сто розп'ять,
Він зненавидів, мов єхидну,
Азіатсько-московську рать.
То не рать, а лихе наслання,
Де не ступить - лише хрести, -
Бій під Крутами - це остання
Крапля в чаші святої мсти.
Проти горстки крутянців - юрми
Звироднілих і злиг злодюг, -
Що тій горстці у п'янім штурмі
Рукопашно спустити дух!
1 рішились на смерть - три сотні
Неопалених в битві жертв, - ї
хній подвиг - то клич Господній,
А не просто жертовний жест.
Кануть сльози з ікон Софії
І кривавляться рани Крут, -
Чом же й досі за них Росії
Не карає Господній суд?
Чом не спалить вогнем спокути,
Не воздасть за тяжкі гріхи,
За Полтаву
Батурин,
Крути -
Їхня крівця ще й досі ллється -
Не боїться Москва яси,
І чомусь її злого серця
Не деруть половецькі пси
За матеріалами: http://www.kruty.org.ua/