Вівторок, 25 березня 2014, 20:40

Було у матері сім дочок. Одного разу поїхала матір до сина. який далеко жив. Вернулася вона до дому тільки через тиждень. Коли зайшла до хати. дочки одна по одній почали розповідати, як вони тужили за нею.

-          Я тужила за тобою так, як маківка за сонячним лугом, - сказала перша дочка.

-          Я чекала тебе як висохла земля чекає на краплину дощу, - промовила друга.

-          Я плакала за тобою, як мале пташеня плаче за птахою, - щебетала третя.

-          Мені так тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, - говорила четверта.

-          Ти снилася мені, як троянді сняться краплини роси, - мовила п’ята.

-          Я виглядала тебе, як вишневий сад виглядає солов’я, - сказала шоста.

А сьома дочка нічого не сказала. Вона скинула з матері черевики і принесла у мисці води – помити ноги.

«365 притч на щодень» - видавництво «Свічадо» 2013  (с)