Молитва виганяє злого духа, але тільки щира молитва
Понеділок, 24 лютого 2014, 14:24
Святий Марко детально описує змагання Ісуса зі злим духом, якого апостоли не змогли вигнати. Пояснює також причину поразки Його учнів: щоб перемогти злого духа, бажання замало, його слід перемагати відповідною зброєю — постом і молитвою.
В епоху Ісуса Христа вже існували певні офіційні молитви, хоч і не так детально структуровані, як у пізнішому рабиністичному юдаїзмі. Зокрема, синагогальні богослужіння відбувалися згідно з установленим порядком, та й приватна молитва мала вже свої канони. Існував і ритуал жертвоприношень, який мав гарантувати потрібні милості або прощення гріхів. Що ж до практики посту, то вона не була поширеною у той час (ані, зрештою, сьогодні у юдаїзмі): тільки один день на рік, на свято Ублагання (Йом Кіпур) вимагалося строгого посту. Усталений порядок літургії (молитов, жертвоприношень, посту) належав до скарбниці духовності Ізраїлю, виражав віру Вибраного народу і дозволяв кожному черпати з цього багатства.
Та одночасно, силою об’єктивної закономірності, наявність розвиненого офіційного культу ставила (і ставить сьогодні перед християнами!) постійний виклик: як не допустити того, щоб моя віра перетворилася на рутину, щоб вона не звелася лише до механічно повторюваних релігійних практик? Ось чому вже тоді люди з високими духовними прагненнями виходили поза межі офіційних приписів, плекали спонтанну індивідуальну молитву, практикували добровільно накладену на себе покуту, зокрема, піст. Яскравими прикладами такої постави були учні Йоана Хрестителя, та й серед фарисеїв не бракувало глибоко побожних людей.
Коли Ісус говорить, що перемогти злого духа можна лише постом і молитвою, це означає, що перемогти наших власних демонів (гріх, погані схильності, залежності тощо) ми можемо, лише відповідно озброївшись. Потрібно, щоб наша релігійна практика, зокрема, молитва, стали проявом щирої, а не формальної віри. Лише справді віруюча людина може практикувати добровільний піст, що виходить поза встановлений Церквою мінімум. Як актуально звучать слова батька врятованого Ісусом хлопця: «Вірую — поможи моєму невірству!»