Головна

«Отець Кирило Селецький – це великий святець; особа, якою я постійно захоплююсь»

Інтерв'ю з с. Маркіяною (Василишин) про о. Кирила Селецького, беатифікаційний процес якого незабаром має розпочатися

Історія України багата й постійно готує нам нові подарунки. В ній виринають забуті імена, щоб наповнити нашу сучасність новим змістом. Серед них в Українській Греко-Католицкій Церкві постало ім'я отця Кирила Селецького (1835-1918) - душпастиря, письменника, просвітителя, якого з ласки Божої ми можемо невдовзі побачити серед сонму святих, як ще одного небесного заступника нашого народу. До вашої уваги інтерв'ю із сестрою Згромадження Святого Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії Маркіяною (Василишин) щодо особи о. Кирила Селецького та беатифікаційного процесу, який незабаром має розпочатися.

Чим заслужив отець Кирило Селецький любов та повагу українського чернецтва?

Отець Кирило Селецький був непересічною людиною в нашій Церкві. Він був відважним новатором; був не лише активним громадським діячем, душпастирем і народним письменником - але й став засновником двох жіночих чернечих Згромаджень: сестер-служебниць Непорочної Діви Марії та сестер св. Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії, тобто був духовним батьком багатьох черниць. Заснування цих двох Згромаджень було надзвичайним поступом нашої Церкви, адже Українська Греко-Католицька Церква не мала жіночих монастирів, які б вели активне апостольське життя та служіння, допомагали парохам. Отець Кирило прагнув, щоб до монастиря вступали не тільки ті дівчата, які мали освіту (тоді вимагали принаймі шість класів, що унеможливлювало вступ до монастиря сільських дівчат) та посаг. За його переконанням, коли дівчина відчуває покликання, має відповісти на нього, незважаючи на те багата вона чи бідна. Вступаючи до Згромадження, дівчина має принести розум і серце, наповнене любов'ю до Христа, а не гроші. Жертва її сил та відданості Згромадженню - це найбільше «віно» (посаг).

 

Як ви зазначили, отець Кирило Селецький був засновником двох монаших Згромаджень. Чи співпрацюєте ви зараз між собою, продовжуючи справу засновника?

Обидва Згромадження є активними і таким чином продовжують працю засновника, проте спільних апостольських праць ми не маємо. Особисто я називаю сестер-служебниць «нашими старшими сестрами». Генеральна Настоятелька Служебниць Мати Дженіс завжди заохочує та підтримує нас щодо беатифікації о. Кирила. Сподіваємось також, що може хтось із сестер-служебниць увійде до складу історичної комісії, але це залежить від призначення владики. Цього року в квітні ми спільно відсвяткували 90-ту річницю смерті о. Кирила Селецького в Жужелі, де була Архиєрейська св. Літургія, яку очолив преосв. вл. Михаїл (Колтун); відбувся похід на місце поховання о. Кирила на жужелянському кладовищі.

Як відчувається харизма засновника в сучасних обставинах Згромадження Святого Йосифа Обручника Пречистої Діви Марії?

Наші молоді сестри, котрі прийшли до Згромадження після виходу Церкви з підпілля, довго нічого не знали про о. Кирила. Єдиним джерелом був невиразний скопійований рукопис о. Теодора Вергуна. Пізніше ми вже мали змогу читати журнал Богословія (1988), де була поміщена біографія о. Кирила зі вступом о. д. І. Музички. Дещо ми могли довідатися від стареньких сестер. Пам'ятаю, коли я була в новіціяті, то немічна вже с. Розалія часто нам оповідала, як то вони ходили пішки з Цеблова до Жужелян, аби помолитися на могилі отця Кирила.

Тепер ми щораз більше відкриваємо для себе особу нашого Засновника. Радіємо, що якось продовжуємо його місію. Адже провадимо вже два дитячих садочки й сподіваємось, що з Божою допомогою, незабаром відкриємо третій. Бачимо, що Господь у дивний спосіб провадив о. Кирила й наше Згромадження. Два убогі невеличкі села стали джерелами багатьох чернечих покликань. Через о. Кирила Бог показав нам, як ми маємо працювати для свого народу та Церкви; а також духовність простих людей, заради яких ми працюємо з любові до Бога на Його славу. Адже о. Кирило часто писав у своїх творах, що найбільше щастя людини - це Христос.

Як змінилося Згромадження за більше, ніж сто років з часу заснування?

Це століття було водночас славним і складним - багато праці та багато гонінь. Двох наших сестер с. Олімпію (Біду) та Лаврентію (Гарасимів) Господь увінчав вінцем мучеництва. Це дуже великий дар для Згромадження й усієї Церкви. До речі, бл. с. Олімпія - це вихованка о. Кирила, належала до його парафії і зростала під його пильним оком. Проте через гоніння важко було розвиватися і нас тепер, на жаль, є не більше, ніж 100 років тому. Проте наша місія не в кількості, а в праці, яку ми здійснюємо. Наші сестри працюють не лише в Україні, але й також в Бразилії, Канаді та Польщі.

Як би ви відзначили роль о. Кирила Селецького для тогочасного українського суспільства?

Отець Кирило заснував перший дитячий садочок в Галичині, ще 1893 року він заснував захоронку для дітей, де працювали сестри-служебниці. Він першим переклав українською народною мовою катехизм й адаптував його для українських дітей. Отець Кирило закликав створювати українські освітні організації та став першим із членів «Просвіти». Відома його публіцистична діяльність; статті о. Селецького, (в яких він підіймав найрізноманітніші питання духовності, господарства, суспільного життя), друкувалися в часописах «Прапор», «Нива», «Душпастир», «Посланник», та інших. Він засновував братства тверезості та позичкові каси, читальні. І варто зазначити, що робив він це, залишаючись скромним сільським священиком.

Коли планується розпочати беатифікаційний процес?

Отець Кирило Селецький залишив по собі згадку правдиво святої людини. Маємо свідчення ще з похорону отця, коли багато людей говорили, що вірять у його святість та що за його посередництвом можуть відбутися чудесні діла. Ще Митрополит Андрей Шептицький мав намір розпочати беатифікаційний процес 1941 року, проте прихід радянської влади не дав можливості цього продовжити, пізніше Патріарх Йосиф Сліпий піднімав цю справу в Римі, однак поки що офіційна Церква не проголосила його святим. Надіємося, що вдасться розпочати урочистий процес його беатифікації наприкінці цього року або ж на початку наступного.

Чи відомі якісь чудесні знаки, що б пришвидшили процес беатифікації?

1920-21 року, під час польсько-української війни, польські військові, знаючи, що в каплиці в Жужелі похований «руский поп», хотіли пошукати в похованні золото. Відкривши могилу отця, злякалися, бо знайшли його нетлінним. Крім того, далека родичка отця Кирила Ольга Домбровська свідчить про чуда в родині, які відбулися за його посередництвом. Проте, найбільшим свідченням є віра людей, наприклад колишній парафіянин пише: «Я, Станкевич Іван, вірую, що Отець Кирило Селецький є святий, бо вірно служив Церкві і служив Богові».

Як ви особисто відчуваєте святість та допомогу отця Кирила?

Це особа. котрою постійно захоплююсь: освічений, але скромний, багато працював, але не шукав в праці себе, а лише слави Божої. Часто прошу в отця помочі. Особливо я відчувала його допомогу, коли вчилася.

Зараз, коли ми маємо намір розпочати його беатифікаційний процес, спостерігаю, як Господь через заступництво о. Кирила діє, посилає людей, підказує і т.д. Характерним для отця Кирила було те, що він цілковито віддавався людям з любові до Бога. Він працював для спасіння душ, а сили черпав у молитві. Отця Кирила називали українським Іваном Боско, але його важко порівнювати з кимось із Святих. Я глибоко переконана, що Церква проголосить його святим. Тільки тепер потрібна наша молитва і праця.

Розмовляла Мар'яна Карапінка

За матеріалами: http://www.ugcc.org.ua/

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/