Мавпи і світлячок (4 грудня)
Середа, 04 грудня 2013, 00:10
У джунглях, недалеко від села, жила сім'я мавп. Єдина річ, яка їх цікавила, був вогонь. Вони приглядались до полум'я, що витанцьовувало червоними язиками в хатах, а ще більше на подвір'ях, де навколо нього з вдоволеними лицями сиділи селяни.
Одного досить холодного вечора мавпи побачили світлячка, що блимав між листям на кущі. Вони подумали, що то була іскорка тієї дивної речі, яка огрівала людей, і дбайливо взяли його.
Прикривши його сухою травою і гілками, мавпи простягали руки до нього та скрекотіли від задоволення, думаючи, що гріються. Одна навіть почала дути на світлячка, бо багато разів бачила, що так роблять люди.
За цим усім з дерева спостерігала пташка з золотими крильцями. Їй стало шкода тих бідних мавп, вона злетіла до них і сказала:
- Приятелі, ви обманюєтесь - це не вогонь... Це - тільки світлячок!
Але мавпи, невдоволені, прогнали її геть, і стали ще сильніше дути на нього.
- Ви обманюєтесь! - повторювала пташка, літаючи над мавпами, що юрмилися довкола купки сухої трави і гілок. - Заховайтесь де інде від холоду!
Одна з мавп дуже розгнівалась, схопила пташку з золотими крилами й убила її. І знову всі почали дути на світлячка.
Через ніч усі повмирали від холоду.
"Хоч як багато чудес Він учинив перед ними, вони не вірували в Нього, щоб збулося слово пророка Ісаї, який сказав: "Він засліпив їм очі й заціпенив їм серце, щоб очима не бачили, щоб серцем не розуміли і не навернулися, щоб Я їх вигоїв" (див.: Йо. 12, 37-40).
Тому багато людей вмирає від холоду.
«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012 (с) Бруно Ферреро