Понеділок, 28 жовтня 2013, 00:25

Мулла Насредин сидів у своїй чайній крамничці, коли до нього завітав сусід, аби порозмовляти.

«Мулло, я збираюся одружитися, - сказав він, - і через це дуже хвилююся. А ти ніколи не думав про те, щоб одру­житися?»

Мулла відповів: «Звісно, думав. Коли я був молодий, то дуже хотів одружитися. Та я прагнув знайти ідеальну дру­жину. Для того щоб її знайти, пустився у подорож. Спершу я подався до Дамаску. Там знайшов чарівну жінку, приваб­ливу, люб’язну й одухотворену, але вона зовсім не орієн­тувалася у справах цього світу. Я знову рушив у дорогу і прийшов до Ісфахану. Там зустрів жінку, що була одухот­ворена, світська і дуже гарна, але ми не змогли порозуміти­ся. Нарешті я опинився аж у Каїрі і після тривалих пошу­ків знайшов. Вона була глибока духовно, прекрасна у всіх розуміннях, уміла дати собі раду у світі, як і жити тим, що переходить людський вимір. Я знав, що знайшов досконалу дружину».

Коли він скінчив, приятель поставив йому питання: «Мулло, скажи, чому ти з нею не одружився?»

«Ох, на жаль! - відповів Насредин, похитуючи головою. - Вона також шукала ідеального чоловіка».

Один чоловік хотів, аби комп ’ютер знайшов йому до­сконалу пару: «Шукаю тендітну вродливу дівчину, яка б займалася водними видами спорту і любила перебувати у колективі».

Комп’ютер видав відповідь: «Одружися з пінгвіном».

Любити означає прийняти “іншого” з його способом життя, з його інакшістю, з його вадами, а не подобизну наших снів. Досконалий чоловік – це не той, котрий хоче мати ідеальну дружину.

«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012  (с) Бруно Ферреро