Вівторок, 30 липня 2013, 00:28

Один король оженився і в день свого шлюбу представляв народові молоду королеву.

Молода пара в розкішній кареті урочисто роз’їжджала містом. Вздовж юрмився народ і радісно її вітав.

Виїхавши на головну площу столиці молоді побачили шибеницю. Вражені, вони дали візникові знак зупинитися. На високому помості стояв, чекаючи виконання вироку, якийсь злочинець. Кат уже накинув йому на шию мотузку.

Молода заплакала.

Король спитав суддю, чи є можливість скасувати вирок – це було б шлюбним дарунком молодій королеві.

Відповіддю судді було категоричне «Ні».

«Це значить, існують злочини, за які не можливо отримати прощення?» - тихо запитала королева.

На щастя, два королівські радники приповідали, що за стародавнім міським звичаєм будь який злочинець міг уникнути страти, сплативши штраф 1000 дукатів.

Це була неймовірно велика сума. Звідки її узяти?

Король дістав свій гаманець, висипав з нього всі гроші. Нарахував 800 дукатів. Королева знайшла у своїй елегантній торбинці ще 50.

«Чи не вистачить 850?» - запитала вона.

«У законі сказано: 1000», - була відповідь.

Королева засмутилася. Вона вийшла з карети і почала збирати в пажів, рицарів і простих перехожих. Знову порахувала дукати – їх було 999. Ні в кого не було більше жодного дуката.

«Значить, людину повісять через те, що невистачило 1 дуката?» - розпачливо вигукнула королева.

«Закон є закон», - відверто відрік суддя і дав катові знак розпочинати виконання вироку.

«Пошукайте в кишенях засудженого, може, він сам щось має!» - не здавалася королева.

Кат послухався і обшукавши кишені нещасного, вийняв одного золотого дуката. Того остатнього, якого бракувало, щоб зберегти життя.

У серці кожної людини є все, що потрібно, аби зберегти її життя. Але доброта, любов і щастя в деяких людях – немов би погаслий гніт. Проте достатньо маленької іскри, щоб він знову загорівся.

«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012  (с) Бруно Ферреро