П'ятниця, 26 липня 2013, 23:25

В одному полінезійському селі жило двоє чоловіків, що були запеклими ворогами. Сварки між ними вибухали з будь-якого приводу. Їхнє життя стало нестерпним. І не тільки їхнє, але й цілого села.

Якось старійшини покликали одного з них і сказали: "Єдине, що може допомогти тобі припинити робити те, що ти робиш, - це зустріч з Богом".

"Добре, але де я можу Його зустріти?"

"Нема нічого простішого. Досить лише вилізти на високу гору, і звідти вже Його побачиш".

Чоловік не гаючись вирушив на зустріч з Богом.

По кількох днях утомливої дороги він урешті досяг вершини гори. Бог уже чекав на нього. Як не придивлявся чоловік, як не мружив очі - не було жодного сумніву: Бог мав лице його в'їдливого сусіда.

Ніхто не знає, що сказав Бог цьому чоловікові, але, повернувшись до рідного села, той був уже зовсім иншою людиною.

Хоч став він дуже лагідним і миролюбним, однак сусід, на жаль, і далі постійно шукав нових зачіпок для сварок.

Тоді старійшини знову зійшлися і вирішили: "Нема іншого виходу - другий теж мусить піти на зустріч з Богом".

Якось вдалося їм переконати і цього чоловіка. Всупереч своєму бажанню виліз і він на високу гору і теж зустрів Бога, котрий... мав сусідове обличчя.

Від того дня все змінилося. У селі запанував мир.

"Не робіть собі фальшивих божків!" - безнастанно повторює нам Біблія. Про це говорять Десять заповідей, які Бог дав на горі Синай. Юдеї не дозволяють зображати Бога у жодний спосіб. Для них це було б ідолопоклонством.

Отож: "Якщо хочеш побачити Бога - поглянь на свого ближнього".

«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012  (с) Бруно Ферреро