Папа Франциск: Сповідь – це не тортура, а прослава Бога, Який прощає
Понеділок, 29 квітня 2013, 20:05
Соромитися своїх гріхів – це чеснота смиренної людини, що приготовляє до прийняття Божого прощення. Коментуючи уривок з Першого послання святого Івана, в якому говориться, що «Бог є світлом і жодної темряви немає в Ньому», Святіший Отець підкреслив, що ми, натомість, в своєму житті маємо «сутінки», моменти, хвилини, «коли все, також і у власному сумлінні, є темрявою», але це ще не означає «ходити в темряві». «Ходити в темряві, – пояснив він, – означає бути задоволеним самим собою: бути переконаним в тому, що мені не потребно жодного спасіння». І з такої дороги не є легко звернути назад.
Визнати, що ми є грішниками, є початком цього повернення, а «коли визнаємо свої гріхи», Бог залишається вірним та очищає нас від наших беззаконь. Коли Господь нам прощає, то «чинить справедливість», – вів далі Папа. Насамперед, тому що «Він пришов, щоб спасти та простити», Він є лагідним з тими, хто повертається до Нього, «завжди розуміє», та бажає подарувати мир, «який може дати лише Він».
Саме це відбувається під час Сповіді, хоча ми, іноді, вважаємо, «що піти до сповіді є, немов, походом до хімчистки», щоб почистити своє вбрання. Сповідь, натомість, «є зустріччю з Ісусом, з тим Ісусом, Який чекає на нас, чекає на таких, якими ми є». І коли ми соромимося своїх гріхів, то йдеться про справжню християнську чесноту, а навіть людську, про здатність соромитися, адже зустрічаємо людей, яких називаємо «безсоромними».
Святіший Отець додав, що крім сорому, потрібне також довір’я, віра в те, що Ісус є нашим захисником перед Отцем і перед нашими слабкостями. І приступати до Сповіді «не є тортурою», це – прослава Бога, за те, «що я, грішник, Ним спасенний».
Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va/news/ сайту Радіо Ватикану