Головна

НАРОДНІ ЗВИЧАЇ СВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОДНЯ

 

В українського народу побутують чудові звичаї та традиції, які передаються з покоління до покоління.

 

Упродовж пасхальних днів періодично дзвонять церковні дзвони:

 

Дзвони дзвонять величаво, всіх до церкви звуть...
Йдуть у Божий Храм дорослі й діточок ведуть.

 

Дзвони дзвонять - це знак перемоги життя над смертю.

 

Дуже важливим ритуалом Великодня є благословення та освячення їжі - Божих земних дарів. Святочне одягнені дорослі та діти, з кошичками в руках, вкритими вишитими рушниками, поспішають до церкви, щоб освятити Великодню їжу:

 

І дорослі, і малі до церквиці йдуть,
У кошичках святкових святити несуть.

 

Дуже величаво, з церковними співами проходить дійство освячення дарів. Люди стають у коло біля церкви, священик кропить Великодню їжу свяченою водою, яку їстимуть після Великодньої відправи. Святкове снідання проходить, урочисто й побожно.

 

І де б хто не побував, де б не проживав, а на Великодній сніданок завжди поспішав. Далека й близька дорога вела і веде дітей до батьківського порога. З давніх-давен в Україні побутує прекрасний християнський звичай - на Великдень снідати в колі сім'ї.

 

Родина за столом збирається і святочне дійство так розпочинається: батько родини ділить свячене яєчко на стільки частин, скільки присутніх снідає (залишають на тарілці для тих, хто відійшов у вічність із сім'ї), зі словами благословення яєчко роздає й промовляє:

 

- Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров'ям на многії літа. Щоб нас усіх під свій покров взяла Божа Матінка Свята. Дай же Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати.

 

Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце має чудодійну силу - зародка нового життя. Яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдятьпаску й усе, що приготували на свято.

 

Традиційно на Великдень усією родиною йдуть на цвинтар. Несуть паску і крашанки, щоб поділитися Воскресною радістю.

 

На другий день Великодніх свят (понеділок) у моєму селі Чайковичі Самбірського району Львівської області священик із церковним братством йде на цвинтар і відправляє молитви над гробами померлих і кропить свяченою водою зі словами переможної слави: "Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував".

 

Люди йдуть на цвинтар, щоб відправити поминальну молитву над гробами своїх рідних і близьких. Ця традиція живе в нашому народі, бо ми маємо пам'ятати свій рід, шанувати пам'ять про тих, хто був і хто відійшов від нас, щоб мати життя вічне.

 

На Великодні свята поширені крашанки та писанки. У Велику Суботу батьки разом з діточками розфарбовують яєчка різними орнаментами, і під час Великодніх свят обдаровують одні одних словами: "Христос Воскрес!"

 

Українські писанки розповсюджені по всьому світі, де перебувають українці. І ми знаємо, що українці в Канаді спорудили величний пам'ятник українській Писанці. Десятиметрова писанка красується багатьма барвами і нагадує поселенцям з України про свій далекий край.

 

Писанко чудова,
різнокольорова,
ти стоїш над світом
у величі, красі.
Тебе споглядають,
тебе прославляють
Божі люди світу
І на Небесі.

 

Особливий вияв пасхальної радості Великодня відбито у гаївках - величальних піснях. Після відправи Пасхальної Літургії наступного дня (понеділок) молодь разом зі старшими водили біля церкви гаївки. Співали, прославляли й раділи новому життю вічності.

 

Кожна місцевість має свої традиційні слова гаївок, веселих забав. У моєму селі побутують гаївки й забави, які я записала зі слів жительок села Ганни Іванчак і Михайлини Мундур із подання Марії Тимкович.

 

Я пам'ятаю веселі забави біля церкви на Великдень, як ми одразу після відправи, а потім після обіду йшли до церкви та водили гаївки до пізнього вечора. З-за плинності часу призабулися слова, але ми вдячні тим людям, які їх пам'ятають і передають нащадкам.

 

Я дуже хотіла б, щоб ця чудова традиція (дуже призабута в селі) у нас відродилася, і кожна дитина, молода людина вивчила для себе, для своїх дітей, а діти передали нащадкам, бо народна творчість дуже багата й різноманітна. І кожний має пам'ятати, нагромаджувати безцінне надбання свого народу.

 


ГАЇВКИ

 

ГАЇВКА

 

Дівчата і хлопці беруться за руки і водять танок навколо церкви у вигляді шнура або крученого танцю. Це коли останній переходить зразу під руку між третім і четвертим та веде за собою аж до першого ведучого танцю, - і так уже стає останнім у танці. Гаївку водять доти, поки дівчат усіх не назвуть на ім'я.

 

"Летить хмара паперова,
Гарна дівка Іванова.
Гарна, гарна, гарно ходить,
За собою хлопців водить:

 

То Михайла, то Степана,
Ото з неї дівка файна!"

 

(Співають ті ж слова, тільки міняють імена батьків)
Наприклад: летить хмара паперова, гарна дівка Степанова і далі за текстом.

 

ГАЇВКА

 

Утворюють два кола. Одне коло - дівчата всередині. Друге - хлопці охоплюють коло дівчат.
(Дівчата ходять в один бік по колу й співають):

 

"Ой, воротар, воротарю, відчиніть нам ворітоньки.
Прийшли купці купувати та й не знають котру брати"
(Хлопці ходять у другий бік по калу й співають):

 

"А ми стали та й думаєм,
До Ганнусі посилаєм."
(Дівчина Ганнуся йде в коло хлопців)

 

Співають дівчата ті ж слова, тільки хлопці міняють слова дівчини. Наприклад, слова хлопців:

 

"А ми стали та й думаєм,
До Наталі посилаєм".

 


ГАЇВКА

 

5-6 хлопців стають у ряд неподалік від церковних дверей, а навпроти стають дівчата та хлопці і співають гаївку.

 

Дівчата:

 

"Ой воротар, воротарю,
відчини нам ворітоньки.

 

Хлопці:

 

Не відчиним, не відчиним,
бо нам замки зіпсуєте.

 

Дівчата:

 

А як ми вам зіпсуємо,
то ми вам і направимо.

 

Хлопці:
Ой, як же ви направите,
якщо грошей не маєте.

 

Дівчата:

 

А ми грошей дістанемо
і всі замки направимо.

 

Хлопці:

 

А ми стали та й думаєм,
і по Ганнусю відсилаєм.

 

Дівчата:

 

Вам Ганнусю посилаєм,
відчиніть нам, ми чекаєм.

 

(хлопці Ганнусю забирають у свій ряд)

 

Хлопці:

 

Хоч Ганнусю ми візьмемо,
та воріт не відчинемо."

 

(знову співають спочатку, тільки іншу дівчину посилають і т. д.)

 


ГАЇВКА

 

У тій гаївці беруть участь одружені пари, старші люди.

 

(Усi беруться за руки і утворюють коло - разом жінки і чоловіки. В коло стає один чоловік. Він ходить у колі сам, а всі ведуть коло в один бік, потім в другий і так далі, за кожним куплетом)

 

Чоловік:

 

"Хто видав, хто слихав
мою жону на торзі?

 

Всі (хором):

 

А ми її виділи та і собі сховали.

 

Чоловік:

 

А я вам гроші дам
й свою жону візьму сам!
Всі (хором):

 

А ми гроші візьмемо,
а вам жони не дамо.

 

Чоловік:

 

А я вам годинник дам
й свою жону візьму сам.

 

Всі (хорам);

 

Ми годинник візьмемо,
а вам жони не дамо!

 

Чоловік:

 

А я вам шалик дам
й свою жону візьму сам.

 

Всі (хором):

 

А ми шалик візьмемо,
а вам жони не дамо.

 

Чоловік:

 

А я вам перстень дам
й свою жону візьму сам.

 

Всі (хорам):

 

Добре, перстень зніміть
й свою жону заберіть."

 

(Чоловікові віддають його жінку й дальше продовжується гаївка-гра. Стає другий чоловіку коло, третій і т.д., а слова ті самі).

 


ГРА-ЗАБАВА

 

Хлопці беруться за руки, перший хлопець має бути найсильнішим і вести за собою інших. Всі міцно тримаються за руки, а ведучий крутить ними, аж поки останній не впаде. Хто не втримується, той виходить з гри. Переможцю кажуть щось заспівати або розказати.

 


ВЕЛИКОДНЯ ЗАБАВА "СТОДОЛА"

 

Хлопці сідають один другому на плечі, скільки перший може втримати та йдуть "стодолою" кругом церкви, приспівуючи:

 

"Їде, їде Жельман
їде, їде його брат
і його дружина,
їде, їде Жельманова
усяя родина."

 

(Час від часу міняються хлопці, а хто найдовше протримається, той переможець).

 


ГАЇВКА

 

Дівчата і хлопці (всі, хто є біля церкви) беруться за руки й утворюють довгий "шнурок".

 

(Ведуть звивистий танок і весело співають):

 

"Три листки гороху -
три листки, три листки,
Щоби ся женили усі парубки.
А за парубками Михайла син,
Михайла син,

 

А за Михайловим сином
всі за ним, всі за ним."

 

(Щоразу повторюються всі слова, тільки замінюється чий син, аж поки всіх хлопців не згадають)

 

Наприклад:

 

А за парубками Івана син, Івана син,
А за Івановим сином
всі за ним, всі за ним.

 


ВЕЛИКОДНЯ ГРА-ЗАБАВА "КУПКА"

 

Стають дівчата й хлопці в коло по двоє (один за другим). Один другого доганяє і хто дожене, той має доторкнутися того, хто втікає. Коли доторкнеться, то той, хто втікав - доганяє, а хто доганяв - втікає.

 

Той, хто втікає, стає попереду якоїсь пари, тоді третій з тієї пари втікає і т. д.

 

Ця забава весела і рухлива проходить доти, поки хочуть самі учасники.

 


ВЕЛИКОДНЯ ЗАБАВА "ПЕТРУШКА"

 

Жінки (дівчата) сідають (стоять) на траву щільно одна за іншою. Вибрана жінка (дівчина) ніби копає петрушку і приказує:

 

Копаю петрушку,
буду пити юшку -

 

бере "Петрушку " за руку, забирає її з гурту, а в цей час хлопці підбігають і хочуть й собі цю "Петрушку" взяти. "Петрушка" відбивається від хлопців.

 

Ця забава продовжується доти, поки не буде "викопана" вся "Петрушка".

 

 

 

ВЕЛИКОДНІ ГАЇВКИ ТА ВЕСНЯНКИ

 

Загалом Великодні забави для молоді й старших людей. Але нам важливо прищепити Великодній звичай нашим найменшим.

 

Я написала декілька Великодніх гаївок і веснянок для юних моїх друзів.

 

Діти ведуть хоровод і Наталочка в середині кола відображає все те, про що співають.

 

Наталочка зранесенька встала
І грядочки гарненько скопала.

 

(ніби копає грядку)

 

На грядочках землицю спушила
І рівненько квіток насадила
(ніби розпушує і садить)

 

Різних квіток вона насадила
І водою рясненько полила.

 

(ніби поливає)

 

Ростіть, ростіть високо квіточки,
Що садила в чотири рядочки.

 

(показує рукою вгору)

 

Добре потрудилась ти, Наталю,
Тепер бери того (тую), що є скраю.

 

(Наталя бере з кола дівчинку або хлопця на своє місце, а сама стає до гурту в коло і разам співають спочатку)

 

Діти ходять по колу, взявшись за руки, а вибраний хлопчик йде всередину кола й все показує, про що співається.

 

Ігорчику, земленьку скопай,

 

(копає)

 

Щоб вродив нам добрий урожай.
Грабельками землю розгорни
І грядочки рівненько зроби.

 

(ніби розгортає землю і робить грядочки)

 

На тобі насіннячка аж жменьку

 

(всі ніби щось йому подають)

 

І засій рівнесенько земельку.

 

(бере і засіває)

 

А щоб гарний виростав врожай,
Водичкою грядку поливай.

 

(поливає)

 

Тепер можеш йти відпочивати
І заміну собі пошукати.

 

(Ігорчик йде в коло й разом із усіма співає, а замість себе іншого хлопчика вибирає)

 

Діти стають у коло, пританцьовуючи весело співають веснянку.

 

Прилинь, прилинь, хмаронько, із неба
І дай дощу, бо нам дуже треба.
Нехай дощик рясненько полиє,
Всю травичку щедренько обмиє.
І дерева та кущі в лісочку,
І у нашім зеленім садочку.
Дай водиці для мої землиці,
А з врожаю будуть паляниці.
Дощик, дощик, щедро поливай,
Щоб багатий був наш рідний край.

 

Діти ведуть хоровод.

 

Сонечко,сонечко,
Заглянь у віконечко.
Вийдем на забави
На зелені трави...
Будемо співати,
День наш звеселяти.
Заглядай все, сонечко,
У моє віконечко.

 

Діти, взявшись за руки, співають веснянку.

 

Усі в коло поставаймо,
Свої рученьки з'єднаймо.
О, який чудовий час:
Веснонька іде до нас.

 

Сонце дивиться з хмарини, -
І так буде все, щоднини!
Веселитиме всяк час
Нас усіх весняний час.

 

Красна веснонька прийшла,
Сонце, тепло принесла.
І радіє кожен з нас,
Бо прийшов чарівний час!

 

Діти, взявшись за руки, ходять по колу і співають веснянку.

 

Дощику, дощику,
Землю поливай! -
Тебе просить поле
І зелений гай...
Бо без тебе, любий,
Ніщо не росте,

 

Навіть квітка в полі
І та не цвіте.
Поливай рясненько
Сад, город, поля...
Нехай урожаєм
Повниться земля.

 


Діти в колі співають веснянку, ходять то в один, то в інший бік.

 

Цінь-цінь-цвірінь... Йде теплінь -
Горобчик сказав нам.
Тепло нам всім несе весна,
Звірятам і птахам.

 

Цьох-цьох, тьох-тьох... - співа в саду
Співунчик соловей.
Радість весна всім принесла.
Найбільшу - для дітей.
Тепер нам можна, діточкам,
Гуляти цілий день...
Бо йде тепло від сонечка
І пташиних пісень.

 


Діти утворюють коло й співають веснянку.

 

Сонечко пригріло,
Тане білий сніг...
Пташки прилітають
З далеких доріг.
Сонечко пригріло -
Втікає зима,
Бо вже на порозі
Веснонька-краса.
Співають пташини
Зранку до зорі.
Тьохкають весело

 

В саду солов'ї.
Відчиню навстіж я
Двері та вікно.
Ми на тебе, весно,
Чекали давно.

 


Діти, взявшись за руки, співають в колі, а посередині кола стоїть дівчинка і відображає все, про що співається

 

Як в садочку зозуля закувала,
Тоді Христиночка зі сну вставала.

 

(потягується)

 

Встала Христинка дуже раненько,
Вмила білесеньке личко чистенько.

 

(вмивається)

 

Потім русяве волосся чесала,

 

(чеше волосся)

 

Стрічечки в довгії коси вплітала.

 

(ніби заплітає коси)

 

Вінок з барвіночка й квіток сплітала.

 

(ніби плете вінок)

 

І на голівку його закладала.

 

(закладає вінок)

 

Стала Христиночка і запишалась,
Бо, як царівночка, гарненько вбралась.
(береться в боки й навколо себе повертається)
Тепер, Христиночко, в коло ставай
І кого хочеш із нас вибирай.

 

(Христинка стала в коло, а вибрана нею дівчинка йде на її місце. Співають спочатку.)

 


ГАЇВКА

 

Дівчатка й хлопчики беруться за руки й утворюють коло. Ходять і співають, а на середину виходить дівчинка, яку самі вибирають.

 

Вийди, вийди, Ганнусенько,

 

(виходить з кала на середину)

 

Умий своє личенько біленько,

 

(миє двома руками личко)

 

І волосся причеши гладенько.

 

(чеше волосся)

 

Покажи нам, Ганусенько, "скоки"

 

(скаче тричі)

 

Й потанцюй ще у різнії боки.

 

(танцює то в один, то в інший бік).

 

А тепер в коло ставай
І когось з нас вибирай.

 

(Ганусенька вибирає дівчинку або хлопчика і виводить на середину кола. Знову так само співають, тільки ім 'я іншої дівчини називають)

 

Усі, взявшись за руки, ведуть хоровод, а дівчинка всередині кола відтворює все, про що співається в гаївці.

 

Ой не бігай, Мурчику, по хаті,
Не заважай Устиночці спати.

 

(дівчинка присіла, на руки схилилася, ніби спить)

 

Але Мурчик бігав і ходив,
І малу Устинку розбудив.

 

(позіхає, очки протирає)

 

О, вже годі, Устиночко, спати,
Треба стрічки в коси заплітати.

 

(заплітає)

 

Вмий своє личко біленьке

 

(вмивається)

 

Й платтячко вдягни гарненьке.

 

(ніби одягається)

 

Підемо в церквицю ізраненька
Освятити пасочку біленьку.

 

(йде, тупотить ногами)

 

Посміхнулось сонце з-за хмарин,
Бо Воскрес із мертвих Божий Син.

 

(дивиться на небо)

 

(Знову повторюють усі слова, тільки змінюють імена)

 


ВЕСНЯНА ЗАБАВА

 

Хлопці стають у рядок, тримаючись за руки, а дівчата стоять навпроти них і співають.

 

Дівчата:

 

Пустіть нас, пустіть нас у гай погуляти!

 

Хлопці:

 

Не пустимо, бо злий вітер
може всіх вас взяти.

 

Дівчата:

 

Ой пустіть нас в зелен-гай!

 

Хлопці:

 

Вас не пустимо, і край!

 

Дівчата:

 

То ми самі проберемось!..

 

(Біжать з розгону й хочуть розірвати зчеплені руки хлопців. Хто рве, той залишається на боці хлопців. А решта знову співають і аж поки не залишиться жодної дівчини. Тоді всі стають у коло і співають):

 

Ой гарно в гайочку гуляти,
У віночки квіточки вплітати.
Веселімся і пісні співаймо,
Весноньку із сонечком вітаймо!

 

Дівчата і хлопці беруться за руки й ведуть хоровод навколо церкви "ланцюжком" або "шнурочком", ходять і співають.

 

- Піди, батеньку ріднесенький, у лісочок
І нарви для мене зелен-барвіночок.
У лісочок батенько пішов,
Але барвіночку не знайшов.

 

- Піди, матінко ріднесенька, у лісочок
І нарви для мене синеньких фіалочок.
У лісочок матінка пішла,
Але фіалочок не знайшла.

 

- Ой піди, миленький, у лісочок
І нарви барвінку й фіалочок.
І миленький пішов в зелен-ліс,
Барвіночку й фіалочок приніс.

 

- Я нарвав, Мар'яночко, квіточок,
Щоб сплела ти гарненький віночок.
Свої русі коси заквітчай,
Весноньку зі мною зустрічай.
(і так повторюється далі)

 


Дівчата і хлопці, взявшись за руки, утворюють коло, ходять то в один бік, то в інший і співають. Посередині кола ходить одна дівчина, а за колом ходить хлопець.

 

Усі:

 

О, де ж ти, Іваночку, де ти блукаєш,
чом свою панну Любу не розшукаєш?

 

Хлопець:

 

Ой шукав її я кілька літ
і проїхав мало не весь світ.

 

Усі:

 

Ти, Іванку, її не маєш,
бо погано дуже шукаєш.

 

Хлопець:

 

Ой шукав її я кілька літ
і проїхав мало не весь світ.

 

Усі:

 

Ой відчиняй, Йванку, ворота,
тут є твоя панна зі злота.

 

(Іванко розриває сплетені руки і виводить Любу з середини кола. Вони стають із усіма в коло, їх змінює інша пара і т. д.)

 


Я РАДІЮ СВІТУ

 

Я радію світу,
Де життя буяє.
Я радію квіту,
Який звеселяє.

 

Я радію сонцю,
Яке теплом сяє...
Я радію пташці,
Що в небо злітає,

 

Квіточці радію,
Травам і стеблині,
Що зросли буйненько
В лузі, на долині...

 

Я життю радію,
Що несе надію.

 

Люблю незбагненну
Величну красу
І у своїм серці
Всім любов несу.

 

Із книжечки
Володимири КРУКОВСЬКОЇ "СВЯТКУЙМО ВЕЛИКДЕНЬ"

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/