П'ятниця, 26 квітня 2013, 23:21

Один чоловік прийшов до монаха пустельника. Він спитав його: - Чого вчить тебе це життя у мовчанні? Монах, що саме набирав води з криниці, відповів своєму гостеві: - Подивись на дно цієї криниці. Що ти бачиш? Чоловік зазирнув до колодязя. - Нічого не бачу, - відповів. Якийсь час монах стояв непорушно, а тоді знову звернувся до гостя: - Подивись тепер! Що бачиш у колодязі?

Чоловік глянув і сказав:

- Зараз бачу себе, своє відображення у воді.

Монах пояснив:

- Коли я занурив відро, по воді пішли хвилі. А зараз вода спокійна. Подібним є і результат мовчання: людина знаходить себе саму.

"Коли я не можу дати собі раду зі собою, сідаю біля своєї бабці, яка часто плете щось спицями... Моя бабця пахне лавандою, її дихання повільне, спокійне. Час від часу вона піднімає очі й усміхається. Але звичайно вона просто плете і... дихає... Мені тоді здається, що заколисує мене...". (Амеля, 14 років)

Сьогодні знайди собі спокійний куточок і дозволь, аби тебе заколисала тиша.

«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012  (с) Бруно Ферреро