Останнє місце (23 березня)
Субота, 23 березня 2013, 01:31
Пекло було вже майже заповнене, однак перед його брамою очікувало ще багато грішників. Дияволу не залишилося жодного іншого виходу, як заблокувати двері. Він вийшов до кандидатів на вхід і промовив до них:
«Залишилося тільки одне місце, і, ясна річ, його можна зайняти тільки той з вас, хто був найбільшим грішником».
Потім запитав:
«Може, серед присутніх є професійний убивця, чи то кілер?»
Не почувши позитивної відповіді, він був змушений розпочати іспит усіх грішників, які стояли в черзі.
Погляд Диявола зупинився на одному з них, якому дотепер якось вдавалося залишатися поза його увагою.
«А ти що накоїв» - запитав Диявол.
«Нічого. Я порядний чоловік і опинився тут цілком випадково».
«Це неможливо. Ти мусів у чомусь провинитися».
«Кажу правду, - заперечував схвильований чоловік, - я завжди старався бути якнайдалі від гріха. Я бачив, як одні кривдили інших, але сам не брав у цьому участи. Бачив дітей, які вмирали з голоду, яких продавали, а найслабших трактували як сміття. Я був свідком того, як люди робили свинства і звинувачували в цьому одне одного. Тільки я був вільний від спокус і не робив нічого Ніколи».
«Таки ніколи? – недовірливо перепитав Диявол. – Але справді бачив усе це на власні очі?»
«Достеменно так».
«І справді жодного разу нічого не зробив?» - повторив своє запитання Диявол.
«Анічогісінько».
Диявол вдоволено посміхнувся: «Заходь, приятелю! Останнє місце – твоє!»
Один святий, ідучи містом, побачив дівчинку в лахміття; вона просила милостиню.
«Господи, чому Ти таке допускаєш? Зроби щось, прошу Тебе», звернувся до Бога святий.
А ввечері в телевізійних новинах він дивився репортажі про те, як люди вбивають одне одного бачив очі вмираючих дітей, їх виснажених голодом тіла.
І знову заволав до Бога: «Господи, подивися скільки лиха! Зроби щось!»
У ночі святий почув голос Господа: «Я вже щось зробив: я створив тебе».
«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012 (с) Бруно Ферреро