Зустріч (18 березня)
Понеділок, 18 березня 2013, 02:28
Семирічний Максиміліян, сердитий, з руками в кишенях, вийшов з уроку релігії. Поводячи плечима, зневажливо пробурчав: «Тільки про одне говорять: Бог, Бог, Бог … Чому не розкажуть про щось цікаве? Про футбол чи рок-групи?»
«Почуй мене, Господи!
Мені розповідали, що Тебе нема, а я, дурень повірив у це.
Але одного вечора,
Як би крізь дірку в старому решеті,
Я побачив небо.
І раптом зрозумів,
Що мені збрехали.
Коли б я завдав собі трохи труду,
Щоб придивитися до того, що Ти створив,
То зрозумів би одразу,
Що ті, які мене навчали, робили все,
Аби не сказати мені, що кіт – це кіт.
І ось – хіба не дивина? – я мусив
Опинитися у цьому пеклі,
Щоб знайти час подивитися в Твоє лице!
Я люблю Тебе безмежно …
І хочу , щоб Ти знав.
Зараз почнеться страшна битва.
Хто знає, може ввечері
Я вже буду в Тебе.
Ми не були аж такими великими друзями,
Тому й тривожно мені, мій Боже, -
Чекатимеш Ти мені біля дверей чи ні.
Подивись: я плачу!
Я зовсім розкис!
О, якби я пізнав Тебе раніше …
Вже йду! Мушу йти.
Чи не парадокс:
Тепер, коли зустрів Тебе,
Я не боюся смерти.
До побачення!»
(Молитва, знайдена в наплічнику солдата, який загинув під Монте Касіно в 1944 році.)
«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012 (с) Бруно Ферреро