Головна

Історичні постаті у християнстві

Світлої пам’яті Преосвященного владики Івана Прашка

П'ятниця, 02 лютого 2018, 11:04

На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Івана Прашка – єпископа УГКЦ та Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра й Павла. За період душпастирства, владика Іван став духовним батьком для тисяч розкиданих Другою світовою війною українців Австралії та Нової Зеландії.

Майбутній владика народився 1 травня 1914 року, тобто за три місяці до початку Першої світової війни, в галицькому містечку Збараж, був сином-одинаком у простих міщан Василя та Марії Прашків. Початкову освіту здобував у Збаражі у польській гімназії. Внаслідок того, що переважна кількість учнів була польської національності, хлопець з раннього віку відчув силу дискримінації та глибину принижень, які доводилося зносити українцям на рідній землі.

У тому ж навчальному закладі, юнак мав нагоду приєднатися до Марійського товариства — спільноти, у якій гімназисти могли крім духовних наук, поповнити «білі плями» з історії України, рідної мови, розвинути патріотизм та добре усвідомити своє українське коріння. Цією спілкою опікувався греко-католицький катехит отець Йосиф Кодельський. Як у розмовах з цим духівником, так і під час прощ до Зарваниці Іван Прашко зростав духовно. А вже у 1934 році Іван Прашко став студентом філософського факультету Львівської богословської академії, де слухав лекції отця-ректора і майбутнього багатолітнього в’язня радянських таборів, - патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого. Вочевидь, уже тоді студенту імпонували погляди викладача, що знайшло своє вираження у їхній співпраці в післявоєнні часи.

Add a comment

Читати далі: Світлої пам’яті Преосвященного владики Івана Прашка

 

День пам’яті Якова Мартушевича

Субота, 27 січня 2018, 11:00

26 січня – день пам’яті Якова Мартушевича

На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі уніатського священника, доктора богослов’я та канонічного права - Якова Мартушевича ( † 1833). Починаючи з 1817 року став єпископом Луцьким, а протягом 1827-1833 років виконував обов’язки архієпископа Полоцького.

 

Add a comment
 

Степан Чміль - перший український салезіянин східного обряду

Середа, 24 січня 2018, 22:08

ArticleImages_45449_.__-800x445На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Степана Чміля – єпископа, архімандрита та ректора Української Папської Малої Семінарії в Римі. Про отця Степана говорили, що він був священиком радісного духу, завжди веселий, врівноважений, скромний у своїй поведінці та в своїх особистих справах; готовий завжди прийти на допомогу та  вислухати кожного, хто в цьому нуждався.

Add a comment

Читати далі: Степан Чміль - перший український салезіянин східного обряду

   

Єпископ Филип (Феліціян) Шумборський

Неділя, 21 січня 2018, 21:31

Felicjan_SzumborskiНа Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі єпископа УГКЦ - Филипа Шумборського (1771-1851), вихідця з Острога. Єпископ Филип був ревним християнином, з непохитною вірою та щирою душею. Завжди активно та сміливо захищав права греко-католиків.

Филип Шумборський навчався в парафіяльній школі на Волині, а також в місцевій Василіянській колегії. У 1789 році став монахом Чинусвятого Василія Великого, з чернечим ім’ям Феліціян. Протягом шести років, навчався в Браунсберзькій єзуїтській колегії, а вже після її закінчення отримав священичі свячення з рук Холмського єпископа Порфирія Скарбека-Важинського. Маючи богословську освіту та хороший багаж знань, на протязі двох років, починаючи з 1802 року, працював професором унійної духовної семінарії в Холмі, а також був приватним учителем в домах шляхетських родин.

Add a comment

Читати далі: Єпископ Филип (Феліціян) Шумборський

 

Історія князя Аскольда

Середа, 17 січня 2018, 10:54

51d3b4028fb42Легендарний правитель Києва Аскольд (бл. 864–882) є мабуть найбільш суперечливою постаттю початкового періоду вітчизняної історії. У працях Б. О. Рибакова, М. Ю. Брайчевського, М. Ф. Котляра цей діяч постає фактичним фундатором Південної Русі, першим її видатним полководцем і дипломатом, який не тільки затвердив статус держави на політичній арені, а й прийняв християнство, наблизивши києво-руську державу до передових освічених культур тогочасного світу.

Проте переважна більшість істориків, критично ставлячись до літописних згадок про Аскольда, оцінюють його значно скромніше. На думку низки авторів, літописним подробицям «правління Аскольда» довіряти не слід, єдина інформаційна цінність переказів про Аскольда зводиться по суті до того, що вони відбивають факт проникнення підприємливих ватажків норманських (варязьких) загонів до південної частини майбутніх земель Русі ще до затвердження у Києві династії Рюриковичів.

Add a comment

Читати далі: Історія князя Аскольда

   

Сторінка 2 з 41

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія




http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/