Історичні постаті у християнстві
Забуті поради від Митрополита Андрея: Як збудувати Україну та вберегти її культуру
Вівторок, 29 вересня 2015, 22:03
Постать одного з найвизначніших діячів української історії і культури XX століття Митрополита Андрея Шептицького посідає визначне місце в історії Української Греко-Католицької Церкви та України зокрема. Саме за провідництва Митрополита Андрея УГКЦ остаточно набула обличчя незалежної моральної та духовної сили та мудро визначала своє місце у національному та культурно-духовному русі.
Митрополит УГКЦ Андрей був не лише духівником, а й великим просвітителем і натхненником українства та його культури. Як пастор Митрополит Андрей уложив молитву за український народ, у якій звертається до Христа-Спасителя з різними потребами: прошення благословення Божого на українські родини, на батьків, дітей і молодь. Add a comment
Читати далі: Забуті поради від Митрополита Андрея: Як збудувати Україну та вберегти її культуру
Шлю молитву до небес… Покликання і подвиг Митрополита Андрея (частина ІІІ)
Четвер, 17 вересня 2015, 10:41
Андрей Шептицький, вступаючи до монастиря, хотів бути монахом і служити своєму народові, а не – ієрархом. Однак, вже через сім років після священичого рукоположення, маючи лише 34 роки, був призначений Станіславівським єпископом. А вже через рік – Львівським митрополитом…
На чолі Львівської архиєпархії та Української Греко-Католицької Церкви митрополит Андрей прослужив 44 роки, починаючи від 1990-го. На цей період припали дві світові війни, відродження польської держави після поділів, посилення незалежницьких прагнень українців, з якими себе ідентифікував церковний провідник народу, підтримуючи їх не лише церковною діяльністю, але також важливими починаннями у сфері культури та суспільної взаємопідтримки і солідарності. Одночасно, він рішуче засуджував прояви кривавого насильства.
Add a commentЧитати далі: Шлю молитву до небес… Покликання і подвиг Митрополита Андрея (частина ІІІ)
Шлю молитву до небес… Покликання і подвиг Митрополита Андрея (частина ІІ)
Середа, 16 вересня 2015, 10:38
«У 1874 році, на початку дев’ятого року життя, Роман вперше сказав мені, що хоче стати священиком. Коли 1881 року в ширшому колі знайомих і друзів заторкувалось питання майбутнього молодих учасників тієї зустрічі, 16-річний Роман сказав: “Я якщо і стану священиком, то лише унійним”. А пізніше звірився своєму другові: “Зупинюся на василіянах”. Через два роки, немов грім серед ясного неба, вдарили мене ці слова: “Отож, мамо, я вирішив стати василіянином. Напишу до батька і вступаю до новіціяту”», – читаємо у спогадах Софії Фредро-Шептицької, матері праведного Слуги Божого Митрополита Андрея.
Читати далі: Шлю молитву до небес… Покликання і подвиг Митрополита Андрея (частина ІІ)
Шлю молитву до небес… Покликання і подвиг Митрополита Андрея (частина І)
Вівторок, 15 вересня 2015, 10:34
«Ці наші брати й сестри є відомими представниками величезної кількості анонімних героїв – чоловіків і жінок, одружених і неодружених, священиків і богопосвячених осіб, молодих і старших – які протягом двадцятого сторіччя, "сторіччя мучеників", протистояли переслідуванню, насильству, смерті, щоб тільки не відректись від своєї віри. Як при цьому не згадати далекоглядну й ґрунтовну пастирську діяльність Слуги Божого, митрополита Андрея Шептицького, справа беатифікації якого ведеться і сподіваємось одного дня побачити його у славі Святих?
Читати далі: Шлю молитву до небес… Покликання і подвиг Митрополита Андрея (частина І)
«За 25 років в Україні так і не реабілітували блаженного католицької церкви» - Ігор Кулик
Субота, 12 вересня 2015, 18:10
В архіві СБУ в Києві зберігається справа на отців Коциловського Йосифа (Йосафата), Лакоту Григорія, Грицелюка Миколая, Кузича Івана і Решетила Романа, засуджених за ст. ст. 54-І "а" і 54- ІІ КК УРСР в 1946 році. Хоча у червні 2001 року папа римський Іван-Павло ІІ проголосив Йосафата Коциловського блаженним, проте він і досі залишається нереабілітованим.
Про це говоримо з директором Архіву СБУ Ігорем Куликом.
Хто був ініціатором підняття справи отців?
Справу отців підіймали ще у 2008-2009 роках, однак вона так і не була переглянута. Цього року ініціатива належить моєму заступникові Володимирові Бірчаку. Він якраз досліджує діяльність української греко-католицької церкви. В архіві є два великі фонди: реабілітованих та нереабілітованих. Він вивчав фонди нереабілітованих жертв репресій і натрапив на справу отців. Його вразило те, що священники не вели жодної антирадянської діяльності. Add a comment
Більше статей...
Сторінка 7 з 37
