Історичні постаті у християнстві

Вівторок, 06 лютого 2018, 04:56

На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі владики Івана Хоми - секретаря архиєпископа Івана Бучка, канцлера патріарха Йосифа Сліпого, а згодом - апокризарія Києво-Галицької Митрополії при Римському Апостольському Престолі.

Ким же ж був владика Хома і яку роль відіграв для своєї Церкви і народу? Чому ще сьогодні при розповідях зауважуємо зацікавлення його особою та життям. Саме про це хочеться вам, дорогі читачі, розповісти. Народився Іван Хома 27 листопада 1923 року в місті Хирові (сьогодні Старосамбірський район Львівської обл.) в багатодітній сім’ї залізничного робітника, учасника Першої світової війни. Початкову школу закінчив у Хирові, а середню освіту здобув у гімназіях Перемишля та Самбора.

Подальший його життєвий шлях був тернистим. Воєнне лихоліття не дозволило закінчити молодому студенту духовну семінарію в Перемишлі. Коли місто зайняли радянські війська, НКВД разом з польськими шовіністами створили нестерпні умови для подальшого навчання в семінарії. 1945 року її було остаточно закрито. Студенти розійшлися, хто де міг.

Add a comment

Читати далі: Історія життя Владики Івана Хоми

Вівторок, 06 лютого 2018, 04:51

На Аскольдовій Могилі помолилися за Антоніна Жолкевського – василіянина, єпископа Пінської єпархії Руської Унійної Церкви та архімандрита Лавришівського монастиря.

Народився майбутній єпископ на Волині - у Луцьку або його околицях, в сім’ї батька Михайла Жолкевського гербу Любич та матері Анни. З родичівством відкликався до польського короля Яна Собеського, що неабияк сприяло його блискавичній церковній кар'єрі. У молодому віці Антонін вступив до Василіянського Чину, а після складання вічних обітів, та закінчення початкових студій у Віленській єзуїтській колегії, навчався в єзуїтській колегії в Браунсбергу (1684 - 1687), а далі в Колегії Конгрегації Поширення Віри в Римі (1687 - 1690). Навчання в Римі завершив докторатом із філософії.

Потім деякий час перебував біля митрополита Кипріяна Жоховського, а згодом у 1697 році отримав привілей на Пінську єпископську катедру, а на василіянській капітулі 1698 року отримав в управління Лавришівську архимандрію, яку до цього мав новопризначений архієпископ. Полоцький Маркіян Білозор, котрий пізніше скаржився до Конгрегації Поширення Віри, що архимандрію віддали Жолкевському, коли той ще не був висвяченим на єпископа.

Add a comment

Читати далі: 3 лютого - вшановується пам’ять єпископа Антоніна Жолкевського

П'ятниця, 02 лютого 2018, 11:11

На Аскольдовій могилі помолилися за упокій душі Корнилія Пасічного – василіянина, єпископа-емерита Торонтонської єпархії. Усе своє життя він жертовно та самовіддано служив Богові та Церкві, був мудрим душпастирем, за що священнослужителі та миряни, завжди ставилися до нього з великою шаною та повагою.

Владика Корнилій народився у Вінніпезі (Канада) 27 березня 1927 року, в родині Стефана й Анастасії з роду Крук. Народну освіту здобув у Школі святого Миколая (тепер, це Школа Непорочного Серця Марії) у Вінніпезі, а у вересні 1942 року, відчувши покликання до богопосвяченого життя, вступив до монастиря отців василіан у Мондері. Також навчався у василіанському схоластикаті в Мондері та в Гримсбі, Онтаріо (1944-1948), вивчав філософію у Гленкові (США) та богослов’я у Папському григоріанському університеті в Римі. 31 жовтня 1948 року склав довічні обіти, і 5 липня 1953 року, в Римі отримав священичі свячення з рук архиєпископа Івана Бучка.

Здобувши подальші наукові ступені в Канаді, його душпастирське життя стало дуже насиченим. Отець Корнилій викладав філософію василіанським студентам у Мондері, був душпастирем храму в місцевості Краків, тимчасово виконував обов’язки душпастиря в церкві Святого Івана Хрестителя в Оттаві, а також викладав філософію в Оттавському університеті.

Add a comment

Читати далі: Нариси із життя єпископа Корнилія Пасічного

П'ятниця, 02 лютого 2018, 11:04

На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Івана Прашка – єпископа УГКЦ та Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра й Павла. За період душпастирства, владика Іван став духовним батьком для тисяч розкиданих Другою світовою війною українців Австралії та Нової Зеландії.

Майбутній владика народився 1 травня 1914 року, тобто за три місяці до початку Першої світової війни, в галицькому містечку Збараж, був сином-одинаком у простих міщан Василя та Марії Прашків. Початкову освіту здобував у Збаражі у польській гімназії. Внаслідок того, що переважна кількість учнів була польської національності, хлопець з раннього віку відчув силу дискримінації та глибину принижень, які доводилося зносити українцям на рідній землі.

У тому ж навчальному закладі, юнак мав нагоду приєднатися до Марійського товариства — спільноти, у якій гімназисти могли крім духовних наук, поповнити «білі плями» з історії України, рідної мови, розвинути патріотизм та добре усвідомити своє українське коріння. Цією спілкою опікувався греко-католицький катехит отець Йосиф Кодельський. Як у розмовах з цим духівником, так і під час прощ до Зарваниці Іван Прашко зростав духовно. А вже у 1934 році Іван Прашко став студентом філософського факультету Львівської богословської академії, де слухав лекції отця-ректора і майбутнього багатолітнього в’язня радянських таборів, - патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого. Вочевидь, уже тоді студенту імпонували погляди викладача, що знайшло своє вираження у їхній співпраці в післявоєнні часи.

Add a comment

Читати далі: Світлої пам’яті Преосвященного владики Івана Прашка