П'ятниця, 15 лютого 2013, 01:20

Шостого лютого о дев’ятій годині вечора дитяча група з Аскольдової могили відправилася поїздом Київ - Івано-Франківськ на лижній відпочинок в Карпати. Група складалася з двадцять двох осіб. З вихователів були наші парафіяни Мирослава Мазур, Дмитро Засульський, Олександр Турковський, а також парох нашої церкви отець Ігор Онишкевич з дружиною Антоніною.

Наступного дня ми прибули в Івано-Франківськ, де на нас уже чекав автобус. Ми вирушили в гатель, який знаходився не далеко від Ворохти. Дорога була довгою, тому дехто заснув, а хтось милувався краєвидами Карпат.

По приїзду, не встигши розпакувати свої валізи, ми спустилися в їдальню, де нас чекав смачний обід. Після чого ми ще мали час, щоб остаточно розміститися в кімнатах і скласти свої речі. І ось довгоочікувана, але і дуже довга дорога в Буковель, саме тут, ми мали провести свої три дня відпочинку. По прибуттю в Буковель ми мали можливість спостерігати на засніжені  гори зимових Карпат. В нас було достатньо часу, тому діти бавилися, кидались сніжками, спускалися з гори, і весело проводили час.

Сьогодні ми, на жаль, не отримали лиж і тому не мали можливість покататися, але день був напрочуд вдалий, адже всі змогли познайомитися один з одним ближче, повеселитися і залишити цей емоційний позитив і на наступні дні. Ввечері отець Ігор провів Богослужіння, і ми помолилися вервичку до Пресвятої Богородиці. День видався вдалим, але діти втомилися, тому залюбки пішли спати.

Наступний день вже розпочинався з Богослужіння, після якого ми поснідали і готувалися до зустрічі з Сергієм Харчуком, який профінансував цю поїздку. Зустріч була дуже цікавою, пан Сергій нам також сказав, що наш відпочинок продовжуватиметься не в Буковелі, а на недалекій горі «Коза». І ось ми уже вирушили на цю гору.

Приїхали біля дванадцятої години. Діти отримали лижі і чим скоріш прагнули розпочати свій перший спуск. В групі було багато дітей, які кататися не вміли, але були також і хороші спортсмени. Перші години були складними, але багато хто вже почував себе на лижах впевнено. Щоб зекономити час і сили було вирішено пообідати у близько розташованому кафе. Після чого наші катання продовжувалися, аж до шостої години, всі були дуже втомлені, адже графік був розписаний по хвилині.

Приїхавши до готелю вже була пізня година, тому ми швидко повечеряли, і почали молитися вервичку. Другий день ще більше втомив дітей, але всі були задоволені, і в глибокому очікуванні «завтра».

Наступного дня ми прокинулися раніше, адже нам сьогодні треба було виїжджати до дому. Тому ми хотіли провести більше часу на лижах. Дорога була таж сама. І день видався також дуже вдалим і веселим. За який діти вже впевнено стояли на лижах і навчилися гарно кататися. Вже в п’ятій годині наша група була в готелі. І з веселим настроєм всі дружно вирушили складати свої речі. Опісля ми спустилися останній рас на вечерю, а після неї за нами прибув автобус. Ми з сумом поверталися до дому, адже це був один з найкращих відпочинків. Ось ми уже в поїзді їхали до Києва, де на нас чекали наші рідні.

Учасники подорожі щиро дякують Сергію Харчуку, отцю Ігорю Онишкевичу, організаторам та всім вихователям.

Матеріал та фото підготував Ігор Качур, «Оранта»