Середа, 13 лютого 2013, 01:02

Чи ви коли-небудь запитували себе, як Господь Бог вибирає матерів для дітей із вродженими вадами?

Спробуйте уявити собі картину: ось Бог – вершитель доль. Поряд асистують ангели, записуючи Божі вказівки у свою гігантську книгу.

- Матуськів Марія – син. Святий покровитель – Матей.

- Курочка Варвара – дочка. Свята покровителька – Гликерія.

- Пелешко Іванна – близнюки. Святий покровитель… нехай буде Доротей.

Нарешті Бог усміхається і називає ангелові якесь ім`я :

- Цій дам неповносправну дитину.

Ангел поцікавився: -А чому саме їй, Господи? Вона така щаслива.

- Саме тому, - усміхається Бог. – Чи міг би Я довірити хвору дитину жінці, котра не знає, що таке радість? Це було б жахливо.

- Але чи вистачить у неї терпеливості? - питає ангел.

- А я не хочу, щоб у неї було забагато терпеливості, бо тоді б вона потонула у морі сліз, розпачуючи над собою і своїм болем. А так,оговтавшись і примирившись, вона дасть собі раду.

- Господи, мені здається, що ця жінка навіть не вірить у Тебе.

Бог усміхнувся.

- Це не так важливо. Я можу діяти всупереч її невірству. Все ж це – ідеальна жінка. У ній є достатня доля егоїзму.

Ангел не йняв віри своїм вухам.

- Егоїзму? Відколи егоїзм став чеснотою?

Бог пояснив – Якщо вона не зуміє час од часу розлучатися  зі своїм сином, то ніколи не дасть собі ради. Еге ж, саме такою має бути жінка, яку я обдарую дитиною, далекою від досконалості. Ця жінка тепер ще не усвідомлює, що колись їй будуть заздрити. Вона ніколи не буде самовпевнена. Ніколи не довірятиме жодному своєму крокові. Але коли її дитина вперше скаже «мамо», вона усвідомить, яке чудо сталося на її очах. Дивлячись на дерево, на захід сонця чи на незрячу дитину, вона більше, ніж будь-хто інший буде здатна побачити мою силу.

Я дозволю їй звідати речі так ясно, як сам їх відаю, і допоможу їй піднятися понад цим. Вона ніколи не буде самотньою. Я буду з нею в кожній миті й у кожному дневі її життя – вона ж бо виконуватиме свою працю так пильно, неначе б увесь час була при Мені.

- А святий покровитель? – запитав ангел, приготувавшись писати.

Бог усміхнувся:

- Їй вистачить дзеркала.

«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012  (с) Бруно Феррер