Середа, 06 лютого 2013, 02:13

Одному чоловікові, якого турбував сенс його життя і те, яким буде останній день його життя, а передусім – Страшний суд, перед яким рано чи пізно постане, приснився сон.

Снилося йому, що по смерті наблизився, сповнений страху, до величезної брами, яка була входом у Дім Бога.

Постукав, і усміхнений ангел відчинив йому. Запросив його до приймальні Раю.

Приміщення виглядало непривітно. Нагадувало судову залу.

Чоловік чекав, щораз більше хвилюючись.

Ангел незабаром повернувся з аркушем у руках. На нього було написано: «Рахунок». Чоловік узяв аркуш і почав читати:

«За світло сонця і шелест листя, за сніг і вітер, за політ птахів і траву, за повітря, яким ти дихав, і за милування зірками, за вечори і за ночі …»

Перелік був дуже довгий.

Чоловік продовжував читати: «… За дитячий сміх, дівочі очі, за свіжу воду, за руки й ноги, за червінь помідорів, за пестощі, за пісок на пляжі, за перші слова твоєї дитини, за підвечірок на березі гірського озера, за поцілунки онука, за морські хвилі …». Читаючи далі, чоловік щораз непокоївся.

Якою буде сума рахунку? Як зможе заплатити за все те, що отримав?

Коли читав із завмирання серця, саме надійшов Бог.

«Усе це Я дарую, - мовив, усміхаючись, - аж до кінця світу. Маю від цього велике задоволення!»

Бог знає лише одне формулювання: «Безкоштовно».

«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012  (с) Бруно Ферреро