П'ятниця, 18 січня 2013, 04:04

Якось влітку прибирали з с. Тетяною храм і зайшла розмова про те, що добре було б мати на Аскольдовій Могилі свій великий «в ріст» вертеп, де в різдвяний час можна було б з особливим трепетом співпереживати таємницю народження Дитятка Ісуса, споглядаючи відтворену сценку Різдва. Як виявилось згодом, ця ідея витала і серед інших парафіян, тож з благословення і настанов о. Ігоря розпочався шлях творення Аскольдового Вертепу. Від  слова до діла приступили лише в листопаді, тоді і не вірилось, що в такий короткий термін вдасться реалізувати задумане.

До вашої уваги творча команда:

Андрій і Зоряна Заяці – мої дорогі батьки. Вони радо підтримали починання, не зважаючи на відстань між нашими містами, забезпечили фанеру і дуже оперативне різьблення силуетів майбутніх  персонажів. Також, матуся пізніше транспортувала готові фігури потягом з Хмельниччини до Києва. (фото1 і фото2)

Оксана і Михайло Авдиковичі – творчий дует батька і доньки – майстрів іконопису з м. Волочиська, Хмельницької обл. Основна вимога замовлення для їх пензлів була така – щоб дуже красиво і святково, і в народному стилі, решта довірилось уяві мистців. Хочу поділитись – всього за півтора місяця фігури були розписані і прибули до Києва в надійно запакованому вигляді. Сама шопка ще тільки майструвалась, тож було вирішено не розпаковувати їх, щоб до моменту встановлення фігури ніяким чином не пошкодились. Цілий тиждень нетерплячого чекання був винагороджений стократ – з Божою допомогою, побачений результат перевищив всі найоптимістичніші сподівання! Низький уклін вам, дорогі художники! Плід вашої праці, сподіваюсь, ще довгими роками як різдвя’на зірка буде привертати усіх прохожих на стежечку до Аскольдової Церкви.(фото3)

Ярослав Шкарапута – дизайн і проект шопки-хатки. Власне, Оксана надала своє художнє бачення хатки. Але для майстрів по дереву потрібна точна деталізація кожного елементу будівлі, та й врахувати всі тонкощі візуально гармонійного сприйняття композиції на відстані 500 км від Аскольдової Могили просто неможливо, тому Господь подбав, щоб у потрібний момент знайшовся саме такий професіонал. Відверто, дуже переживала, чи критикуватиме проект о. Ігор – але радість, з якою він розглядав замальовки заспокоїла і додала впевненості, що рухаємось у вірному керунку.(фото4)

Взагалі, о. Ігор як добрий батько впродовж усього часу підтримував і порадою, і вказівками, і знайомствами з чудовими людьми, котрі радо допомагали і працею, і коштами. Красива робота – дорога робота, але кошти завжди знаходились саме у той час, коли в них була нагальна потреба.

Володимир Голя – робота по дереву. Вже кілька років на Аскольдовій є гарна традиція – після Літургії не розходитись, а посмакувати доброю кавою чи чаєм в хорошій компанії друзів-парафіян і осередком цьому служить світлиця, де п. Марія гостить гарячими напоями. Саме п. Володимир подарував парафії цю чудову споруду. А цього разу під його керівництвом зведене помешкання і для Пресвятого Сімейства – робота рук п. Анатолія, п. Михайла і п. Івана. Шопка виконана з дерева, якісно і точно за проектом, за що майстрам окрема велика подяка.

І, звичайно, не обійшлося без числа добрих ангелів-помічників, які підтримували і допомагали у потрібні хвилинки і творили свої маленькі подвиги:

Андрій Чаплик і Олег Заяць – підйом о 5:00, щоб зустріти вертеп з потягу і транспортувати до церкви. Андрію подвійна подяка – за транспорт і недосип, особливо зважаючи на завантаженість в успішно проведеному напередодні  фестивалі «Аскольдів Глас».

Михайло – продавець ялинок із з Карпат – набивав хрестовини на ялинки, не взяв грошей, бо «для церкви – то святе діло»

Андрій, Микола, Ігор – допомагали переносити фігури в крипту на зберігання.

Алла Цуприк і п. Володимир – допомогли в оформленні вертепу. Ось спробуйте знайти у столиці сіно! Справа не з легких, а ці добрі люди привезли.

Ігор Кучеренко – забезпечив освітлення – проклав електричну проводку і підключив гірлянди і підсвітку – непомітна оку робота, але коли її не зробиш – помітять всі… 31 грудня, коли більшість поглинені передсвятковою суєтою,  п. Ігор склав цей час у пожертву Новонародженому Дитятку.

Дмитро і Настя - допомогли з оздобленям тканиною.

Андрій Гетьман – незмінний звукорежисер парафії, організував музичний супровід. Яке ж Різдво без колядок?

Окрема велика подяка жертводавцям: Святославу і  Галині; Олег у і Квітославі; Володимиру; Ярославу; Андрію – нехай ваша лепта повернеться вам сторицею!

Ось так спільними силами маємо тепер ще одну родзинку у гроні Аскольдової Церкви.

А в Києві-граді дзвони задзвонили,

Світу сповістили, що Діва Красна Сина родила.

Святий Вечір, Добрий Вечір, добрим людям на здоров’я!

Христос Рождається!

Мала за честь бути в серці цього проекту, дякую Богові за людей, котрі до нього долучилися!

Світлана Заяць, катехит, парафіянка церкви св.. Миколая на Аскольдовій Могилі, «Оранта»