Вівторок, 20 березня 2012, 03:29

Дивовижним чином перегукуються рядки книги «Пам’яті Героїв Крут» із тими почуттями, які переживали ми, паломники церкви святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі, вирушаючи з молитвою під проводом та ініціативою настоятеля отця Ігора Онишкевича до місця трагедії і слави, скорботи і пам`яті полеглих у бою Героїв Крутянців. Паломництво приурочене пам’яті перепоховання відважних вояків біля нашого храму.

Як і того дня, 17.03.2012 р.Б., - це був розкішний, весняний, погідний день! 52 паломники із душевно піднесеним, патетичним настроєм вирушили до братнього місця вшанування пам’яті Панахидою, спільною молитвою, запаленою свічкою, сльозою та теплим, чуйним словом!

І Господь благословив нам довершити задумане. Кожен, від зрілого мужа і до маленької дитини був глибоко зворушений тим полем, де відбулося фактично вбивство, а ніж бій, читаючи факти надані учасниками того страхітливого поєдинку. Той калиновий гай, що не встиг ще зазеленіти до нашого приїзду, навколо меморіалу, 7-метрового пагорбу із 10-метровою червоною колоною, що завершується тризубом та хрестом. Це ніби вінець мучеництва тих мужніх – мучнів, оспіваних поетами! І знову алегорія – калиновий гай, що не встиг зацвісти, так і молодечий юнацький гурт, що ніби пагінець нашої символічної калини віддав життя не встигнувши пожити…

А далі ми мали можливість оглянути сім залізничних вагонів із залізничною платформою військового ешелону. В них знаходиться музейна експозиція, разюче контрастна - артефактам ворожої Червоної армії протиставлені експонати, які характеризують мужність і звитягу наших захисників. На світлинах, ніби задокументовано, піднесений дух Героїв і вбогість їхнього військового обладунку. Після перегляду фільму професор Гамкало І.Д. звернув увагу, що дуже багато помилок є у прізвищах Героїв Крут : наголоси – невірні, як у фільмі так і у надписах біля світлин(фото).

Що це? Чи бува не наша недбалість?

Дивно і те, що ми перебуваючи у полі, де простір і вітер, де можна вдихнути на повні груди! А не дихалось! І серце, і груди стискало багатство переживань. Хтось знимкувався на тлі світлин,  батьки навчали діточок, раз`яснювали побачене, хтось приміряв фуражки, інші потрапили у полон роздумів, ще хтось не втримав сльози… І озерце у вигляді хреста за меморіалом, поповнилось пам’ятною сльозою!

Поклонившись, помолившись у капличці біля підніжжя меморіалу ми від’їжджали дякуючи Їм!

Далі наш маршрут проляг до Ніжина, що захоплює багатством храмів. І от дивина! У Миколаївський собор, до якого ми прийшли, нас не впустили! Чи то мова українська злякала їх? Чи те, що ми з храму Святого Миколая на Аскольдовій могилі??? Та немає нічого поганого, щоби не вийшло на добре! Навпроти Миколаївського собору красувалось ще два храми і ноги самі туди ішли. І ото радість! У храмі всіх Святих Українського народу ми зустрілися із владикою Євстратієм Зорею та настоятелем храму, які щиро нас прийняли. Отці вітали один одного обіймами, а нам розповіли про храм, про мироточиву ікону Пресвятої Богородиці, до якої ми могли прикластись, про чудовий іконостас зроблений сучасними ніжинськими майстрами-митцями по дереву.

Отож, як після грози з’являється сонечко, так і у нас радість переливалась від одного іншому! Скуштувавши ніжинського огірка, випивши філіжанку кави, ми помандрували через Лемеші у Козелець. В Лемешах ми оглянули ззовні Трьохсвятительську церкву 1775 року, бо вона була зачиненою. Церква збудована на честь матері гетьманом К. Розумовським. Має форму хреста разом із дзвіницею. Детальніше про маршрут можна довідатись із Паломницької карти «Аскольдова могила - Крути», яку можна придбати у книжковому кіоску при нашій церкві.

Добігає до завершення наша мандрівка. Ми заходимо до головної споруди Козельця – величного собору Різдва Богородиці, спорудженого у 1752 – 1763 роках на знак подяки Богові за щасливу долю синів Олексія  та Кирила Розумовських графинею Наталею Розумовською. Храм створений у стилі бароко і його окрасою є 7-ярусний, різьблений, позолочений іконостас створений за ескізами Б. Растреллі та подарований імператрицею Єлизаветою. Поряд з храмом розташована 4-ярусна дзвіниця висотою 50 метрів. Насолодившись цією красою у верхньому храмі, ми помолились у нижньому храмі разом із вірними Козельця, зробивши ряд світлин, щасливі, наповнені Божими ласками і дарами від побаченого, вирушаємо додому!

Та це не завершення, а лише початок Паломництва, яке будемо здійснювати для всіх бажаючих пройти цим маршрутом! Отримавши благословення від отця Ігора – розпочинаємо це служіння на Славу Божу, пам'ять Героям Крут та просвіщення - знання людям!

Дякую співорганізаторам:

Ініціатору-настоятелю о. І.Онишкевичу,

Керівнику виробничо-маркетингової компанії «Ортелій» п. О. Лашко,

Патріаршому Паломницькому Центру п.Олені,

Послушниці п. Людмилі,

Власникові автобуса п. Валерію та водію

п. Віталію

Для «Оранти» з шаною та любов’ю, Руслана та Микола Дмитровські