Понеділок, 18 квітня 2011, 09:47

Пізнати Господа серед щоденного життя, коли інші будуть Його зневажати, заміняти світськими ідолами і можновладцями, закликав Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у Вербну неділю.

Під час Архиєрейської Божественної Літургії в один з дванадцяти найбільших празників у літургійному році у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві за участі багатолюдної спільноти вірних Церкви з Главою УГКЦ співслужили Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів, Владика Йосиф (Мілян), Єпископ-помічник Київської Архиєпархії, та духовенство Київської архиєпархії УГКЦ.

«Церква сьогодні закликає визнати єдиним господарем свого життя – тим моїм царем – мого Бога. Бо від Нього походить моє життя. Єдиний Він може дати мені життя теперішнє і майбутнє. Тільки в Ньому є моє спасіння», – наголосив у  проповіді Блаженніший Святослав.

Звертаючись до вірних, Першоієрарх Церкви пояснив, у чому полягає зміст свята і чому Церква так акцентує увагу на тій події, яка сталася безпосередньо перед смертю і воскресінням Ісуса Христа. Зупинившись на почутому в Євангелії від Іоана, Блаженніший Святослав зауважив, що Іоан підкреслює одну дуже важливу складову цієї події – розповідає про помазання Сина Божого, яке відбулося шість днів перед Його смертю, у Витанії, в домі Лазаря, якого він за день до того воскресив із мертвих: «Це помазання виявляє царський уряд Ісуса Христа, а з іншого боку – готує його на смерть. Потім все те, що діється після цього царського помазання в домі Лазаря, якраз і виявляє те, що сталося перед тим», – підкреслив Глава УГКЦ.

«Христос входить в Єрусалим, як Цар. Те, що ьогодні ми вяткуємо – це тріумфальний вхід Ісуса Христа до його столиці – стольного града Єрусалима. Він входить як переможець. Це є справжній тріумф царя», – стверджує Блаженніший Святослав і акцентує увагу на тому, що виведення Христом «із неволі оцього чотириденного свого друга Лазаря» є перемогою над смертю. «І тому єврейські юнаки і діти зустрічають його пальмовими гіллями, як визволителя, як спасителя Ізраїлю», – зауважив Глава УГКЦ.

Роз’яснюючи історичний контекст біблійної події, Блаженніший Святослав пригадав, що у тому часі цар, земський володар, вважався спасителем народу: «Від сили і влади царя залежало життя, добробут, певність жителів того чи іншого краю. Як не було царя або цар був слабкий, то люди всього цього краю були рабами інших народів, а цар був їхнім запевненням. Запевненням на їхню свободу, їхнє життя, для них і для їхніх дітей», – сказав Глава Церкви.

«Хто є насправді царем Ізраїля?», – запитує Першоієрарх і пригадує зі Старого Заповіту, що єдиним царем Ізраїля був його Бог, який його сотворив, вивів з єгипетської неволі, дав йому землю, на якій це царство могло існувати. «Але в той момент історії Ізраїля всі царі Ізраїля стали приходити до людей в людській подобі», – зазначає Блаженніший Святослав і пригадує першого царя-людину – пророка Самуїла.

«Сьогодні Бог Ізраїля, Ісус Христос, Син Божий, воплочений Бог приходить до свого народу щоби зацарювати перед нього. Народ тішиться, вітає його. Але що станеться опісля?.. Станеться те ж саме, що в часи пророка Самуїла: буквально за чотири дні ті самі люди, які сьогодні вітають Христа як свого царя, відречуться від Бога Ізраїля і скажуть перед Пилатом: «У нас немає царя, окрім кесаря»… Своїм царем вони проголосять обожественного римлянами римського імператора, а Ісуса, якого сьогодні приймають, віддадуть на розп’яття», – зазначив Блаженніший Святослав.

«Ми сьогодні, християни нового часу, які святкуємо це свято, спитаймо себе: а хто є моїм царем? Від кого, я думаю, залежить моє життя, життя теперішнє, життя майбутнє? Хто може запевнити мені певного соціального, суспільного, культурного розвитку? Хто може бути єдиним царем власного, особистого життя? Більше того: кому сьогодні я можу довірити спасення від усіх тих непевностей і тривог мого  особистого часу, в якому проживаю? Кому сьогодні співати Осанну, що означає «спаси мене»?», – над такими питаннями порадив задуматися Блаженніший Святослав і закликав піти за єрусалимською молоддю часів Христа – «тими чужаками і дітьми, які сьогодні спонтанно знімають одяг свій перед Христом, що є символом оцього світського життя, нашого образ, нашого місця в суспільстві, яке займаємо», – наголосив Глава Церкви.

«Коли під ноги цьому цареві, який тріумфально входить сьогодні у наше власне життя, ми кладемо галузки, що є плодом нашого власного подвигу, нашої боротьби з гріхом, цього пробудження нашої душі під променями божественної благодаті, ми ознаменуємо перемогу. Перемогу нашого переможця-Христа над гріхом і смертю», – резюмував Блаженніший Святослав.

На завершення урочистої Архиєрейської Літургії з нагоди Квітної неділі у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві Глава УГКЦ Блаженніший Святослав звершив чин освячення вербних галузок.

Департамент інформації УГКЦ