Головна

Державна кримінально-виконавча служба України під час паломництва отримала як дар освячену хоругву

26 - 27 вересня 2010 року, на Свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста,  під гаслом «Справедливість, віра, милосердя!» відбулося щорічне паломництво працівників пенітенціарної системи України до Свято-Успенської Унівської Лаври, що на Львівщині.

Представники управлінь Київської, Чернігівської, Одеської, Донецької, Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської областей – всього близько 200 осіб – принесли свої молитви і благання до чудотворного місця, де зберігається одна з найбільших святинь України – Унівська ікона Богородиці. Традиційно проща розпочалася у місті Перемишлянах у храмі,  де душпастирював Блаженний Священомученик Омелян Ковч, знаний як «парох Майданека».

Після Молебну до Священомученика Омеляна настоятель храму Св. Миколая Чудотворця священик Стрийської єпархії о. Віктор Мельник освятив і урочисто передав хоругву з образом Архистратига Михаїла для Державної кримінально-виконавчої служби України, що буде зберігатися у приміщенні центрального апарату ДКВС у Києві. Минулого року вже були освячені та передані хоругви трьом обласним управлінням Держдепартаменту у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській областях.

Прочани переживали особливе піднесення, коли на околиці села Унева  отримали для процесії Образ Богородиці Унівської на ношах, які почергово несли мужчини.   Так само мінялися офіцери і біля хоругов, що немов духовні знамена майоріли над колоною паломників. Серед прочан були також члени родин пенітенціарних службовців, в’язничні душпастирі, студенти Дрогобицької семінарії та Чортківської дяківської академії.

Управління з соціально-психологічної та виховної роботи в установах виконання покарань Держдепартаменту України представляв майор внутрішньої служби Андрій Британов. Поруч зі своїми співслужбовцями прощу звершували чільні офіцери обласних управлінь Держдепартаменту заступники з соціально-виховної та психологічної роботи підполковник  Мирослав Демків (Управління ДКВС України у Львівській області), підполковник внутрішньої служби Руслан Вовк (Управління ДКВС України у Львівській області), підполковник внутрішньої служби Олександр Гужва (Управління ДКВС України у Чернігівській області).  Управління ДКВС України в Івано-Франківській області представляв майор внутрішньої служби Роман Андрейчук.

Подорожуючих зустрічали величні дзвони й ігумен монастиря високопреподобний отець Теодор (Мартинюк) радісно привітав прочан. Святкова вечірня з литією, акафістове моління перед Унівською Чудотворною іконою Богородиці, панахида за усопших на чернечій горі, нічні чування, проповіді отців створили атмосферу духовного зосередження та радісного оновлення, дали нагоду поглибити розуміння свого християнського покликання і духовну наснагу, якої так потребує кожний пенітенціарний працівник.

27 вересня у Свято-Успенському храмі була відслужена святкова Утреня та Божественна Літургія, яку очолив ієрей Костянтин Пнателей, референт УГКЦ з питань душпастирства у пенітенціарній системі України. Про духовність та значення почитання Церквою Чесного Хреста Господнього говорив у проповіді після Євангелія ігумен Теодор: «Хрест є знаком примирення і прощення, яке Господь розпростер на всіх без винятку людей і цей дар нам треба лише прийняти».

 Після Літургії зі словами привітання до прочан звернувся о. Григорій Драус, головний капелан Римокатолицької Церкви в Україні та голова правління Християнської міжконфесійної Місії тюремного служіння. Він вручив представнику кожної з пенітенціарних установ, яка була представлена паломниками, фотографічне зображення Святішого отця Івана Павла ІІ під час відвідин Алі Агджи у камері довічного ув’язнення як приклад примирення і безумовної любові. Водосвятний молебень, святкова трапеза та молитва за Україну завершили прощу. На згадку про участь у прощі кожен учасник отримав грамоту ігумена монастиря. Як знак духовної участі засуджених у цій прощі монастиреві були передані посох та ікони, виготовлені їхніми руками.

Ієрей Костянтин Пантелей, референт УГКЦ з питань в’язничного душпастирства, спеціально для «Оранти»

 

Дорогі паломники

Дякую Богові за це паломництво. Воно доводить, що капелани і все в’язничне душпастирство має на меті не лише опіку над в’язнями, але і над персоналом установ і їхніми родинами. Ви, працівники установ, є також свого роду капеланами, в’язничними священиками,тими, які мають приносити віру у те, що сам Бог не зневірився у людині і хоче піднести її душу до добра і світла.

Усі ми, коли втрачаємо сили, коли ніби згоряємо на роботі і починаємо менше вірити у сенс нашої праці, потребуємо Божої допомоги. Знаю, що Ви користуєтеся  допомогою Церкви, яка приходить у різних служителях. Звертайтеся  до них, і вони розмовою, Словом Божим і молитвою допоможуть вам. А через їхню духовну працю серед ув’язнених священики стали вашими союзниками, сприяючи тому, що й Ви самі з відданістю робите.

Дозвольте звернути вашу увагу на сцену, яка стала символом капеланства, а від себе додам, що і пенітенціарної праці. Уявіть ситуацію: грудень тисяча дев’ятсот вісімдесят третього року, виховна колонія «Ребібія» у Римі, дільниця довічного позбавлення волі. Священик-капелан входить до камери «довічника». Двері зачиняються, у камері залишаються лише капелан і осуджений до довічного позбавлення волі. Проходять хвилини духовної розмови. Охорона наглядає виключно через дверне око. Спеціалісти з читання по губам були безпорадними, оскільки капелан сів так, щоб нічого не було видно.

Того дня усі телеканали світу показують зйомки цієї події. Капеланом був Іван Павло ІІ, в’язнем – Алі Агаджа, який за два роки до того стріляв у Папу Римського.

Іван Павло ІІ не зробив тоді чогось надзвичайного: капелани всього світу входять без охорони у камери, навіть «довічників». Я сам колись так робив щодня протягом чотирьох років служіння у в’язниці на Холмщині. І навіть якщо не вдається просто навернути, то такі розмови не минають безслідно у житті засуджених і осіб, взятих під варту, бо з і з ними капелани в усьому світі також працюють, і то віч-на-віч. Світло освітлює кімнату, а вона сама не стає світлом, а лише приймає його. Так само і з в’язничним служінням.

Отже, прийміть цю фотографію як знак надії, що за молитвами Слуги Божого Івана Павла ІІ  ми будемо приносити світло надії там, де так багато людей вже його втратило.

Ви, працівники в’язничної системи, вносите віру у те, що любов і повага до гідності особистості перемагає хворобу зла. Знаєте, що першим християнином у Європі був не хто інший, як сторож в’язниці у Філіппі. Ви є першими у християнстві, у любові до Бога і ближнього. Від імені всіх капеланів і Церков України, які творять Міжконфесійну Християнську Місію «Духовна та благодійна опіка у місцях позбавлення волі» бажаю, щоб і надалі чинили паломництва до цього чудового місця, а Мати Христова нехай молиться за вас і ваші родини.

о. Григорій Драус, голова правління Українській Міжконфесійній Християнській Місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі». Звернення до паломників під час Служби на завершення паломництва

Унів, 27.09.2010

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/