Субота, 24 вересня 2011, 21:43

Коротка історія

Празник Воздвиження Чесного Хреста належить до дуже старовинних празників, але, як історія знайдення св. Господнього Хреста, так і історія установлення празника, покриті серпанком різних легенд і нелегко тут відрізнити історичну дійсність від звичайної побожної легенди.

Треба завважити, що у святкуванні цього празника не йдеться про звичайне почитання-поклоніння св. Хрестові, яке буває в Хрестопоклінну неділю. Тут ідеться про те, що властиво становить цей празник та про що говорить сама назва празника: Воздвиження, що значить Піднесення, цебто осібний урочистий обряд почитання і прославлення св. Хреста.

Історики Східньої Церкви загально годяться в тому, що передусім дві події дали мотив до установлення цього празника: віднайдення св. Господнього Хреста в 4 ст. і його повернення з перської неволі в 7 столітті.

Початок празникові Воздвиження дало посвячення храму Господнього Воскресіння, що його збудував св. Костянтин Великий на Голготі в Єрусалимі. Це посвячення відбулося дуже врочисто за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня 335 року. Наступного дня після посвячення храму було врочисте воздвиження віднайденого св. Хресного Дерева. В часі воздвиження нарід багато разів взивав „Господи помилуй”. Відтоді Східня Церква щорічно святкує пам'ять посвячення храму Господнього Воскресіння 13 вересня, а празник Воздвиження Чесного Хреста 14 вересня.

Друга важлива подія, що зробила загальним празник Воздвиження на Сході й на Заході це повернення св. Господнього Хреста з перської неволі. Перський цар Хозрой у 614 р. був здобув Єрусалим і забрав Господній Хрест до своєї столиці в Ктесифоні. Чотирнадцять літ пізніше цісар Іраклій (610-641) по своїй перемозі над персами відзискав св. Хрест і приніс його до Єрусалиму, де 14 вересня відбулося друге врочисте воздвиження-піднесення св. Хреста. Відтепер празник носить назву: „Всемірне - це є всесвітнє - Воздвиження Чесного й Життєдайного Хреста”. Тому, що празник Воздвиження нагадував Христове розп'яття і смерть і ставився нарівні з Великою П'ятницею, то від найдавніших часів стало звичаєм св. Церкви в цей день зберігати строгий піст.

 Тропар та кондак

Тропар, глас 1 : Спаси, Господи, людей твоїх і благослови насліддя твоє, перемоги благовірному народові на супротивників даруй і хрестом твоїм охорони люд твій.

Слава, і нині: Кондак, глас 4: Вознісся ти на хрест волею своєю. Новому людові твоєму, що твоє ім'я носить, даруй щедроти твої, Христе Боже. Возвесели силою твоєю благовірний народ, перемоги на супротивників дай йому, що за посібник має твоє оружжя миру, непоборну перемогу.

 1 послання святого апостола Павла до Коринтян 1, 18-24

Браття, слово про хрест є глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, є сила Божа. Писано бо: Знищу мудрість мудрих, і розум розумних зведу нінащо. Де мудрий? Де вчений? Де дослідник віку цього? Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? А що світ своєю мудрістю не пізнав Бога в Божій мудрості, Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді. Коли юдеї вимагають знаків, а греки шукають мудрости, ми проповідуємо Христа розп'ятого - ганьбу для юдеїв і глупоту для поган, але для тих, що покликані - чи юдеїв, чи греків - Христа, Божу силу і Божу премудрість.

 Євангеліє від Івана 19, 6-11, 13-20, 25-28, 30-35

В той час архиєреї і старші вчинили раду на Ісуса, щоб убити Його, і привели Його до Пилата, кажучи: Візьми, візьми, розпни Його. Мовив їм Пилат: Візьміть Його ви і розпніть, бо я не знаходжу в Нім вини. Відповіли йому юдеї: Ми маємо закон, і по нашому законі Він мусить вмерти, бо Він зробив Себе Сином Божим. Як Пилат почув те слово, налякався ще більше. Вернувся він знова у претор і каже Ісусові: Звідки Ти є? Ісус не дав йому відповіді. Каже Йому Пилат: До мене не говориш? Хіба не знаєш, що я маю владу відпустити Тебе, і маю владу розп'ясти Тебе? Відповів Ісус: Не маєш ти ніякої влади надо Мною, якби не дано тобі згори. Тоді Пилат, почувши те слово, вивів Ісуса і сів на судищі, на місці, що зветься літостротон, а по-єврейському — гаватта. А був то день, коли приготовляли Пасху, близько шостої години. І каже до юдеїв: Ось ваш цар. Ті закричали: Візьми, візьми, розпни Його! Пилат же каже їм: Царя вашого маю розп'ясти? Відповіли первосвященики: Ми не маємо царя, тільки кесаря. І видав Його їм на розп'яття. І взяли Ісуса і повели. І несучи Свій хрест, вийшов Він на місце, зване Лобне, яке по-єврейськи називається Голгота, де й розп'яли Його; і з ним інших двох, звідси і звідти, а посередині Ісуса. Написав же Пилат і напис, і поклав на хресті. Було ж написано: Ісус Назарянин цар юдейський. Цей же напис читали багато з юдеїв, бо близько міста було місце, де розп'яли Його. І було написано по-єврейськи, по-грецьки і по-римськи. І стояли при хресті Ісусовім мати Його, сестра Його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. Коли Ісус побачив матір і учня, якого Він любив, що стояв біля неї, сказав до матері: Жінко, ось син твій. Потім каже до учня: Ось мати твоя. І від тієї хвилини взяв її учень до себе. По тому Ісус, знаючи, що все звершилося, схиливши голову, віддав духа. А юдеї, тому що була п'ятниця, щоб не осталися на хресті тіла в суботу, бо був Великдень тієї суботи, просили Пилата, щоб переламати їм кості і їх зняти. Вояки прийшли і переламали кості першому і другому, що були з Ним розп'яті. Та коли прийшли до Ісуса і побачили, що Він уже помер, не ламали Йому костей, але один з воїнів коп'єм ребра Йому проколов, і зараз вийшла кров і вода. І той, хто видів, засвідчив, і правдиве є свідчення його.

 Проповідь

Вступ

Смерть Ісуса Христа на Хресті була спричинена нашою зрадою Бога. Ось чим є гріх. Тому Святий Хрест пригадує нам сильну любов Бога - Господа нашого Ісуса Христа до нас. Коли робимо чи бачимо гріх, ми повинні поглянути також на Хрест. Яким чином би ми Бога не зраджували, ображали через гріх, Його любов і пробачення є більші за все.

Коли сьогодні священик підносить гарно прибраний хрест зі співом «Господи, помилуй», то подивімося на нього як на символ надії, бо тут є записані наші імена.

1. Історія свята

Свято Воздвиження належить до 12 великих свят року. Його святкуванню передувало декілька важливих моментів. Св. Олена, мати Св. Костянтина Великого, віднайшла Хрест в Єрусалимі 326 року, на якому був розп'ятий ГНІХ. Її син 312 року, будучи поганином, мав видіння Христа й обіцянку перемогти в битві з ворогами. На згадку про цю перемогу він збудував в Єрусалимі величний храм Воскресіння Господнього, який освятив 26 вересня 335 року. 27 вересня цього року відбулося воздвиження - підняття віднайденого Хреста ГНІХ. До святкування празника Воздвиження прилучився ще факт повернення персами Хреста Господнього у VІ столітті (через 14 років).

2. Обряд Воздвиження

Увечері 26 вересня після Вечірні Хрест (прибраний квітами) переносять із захристії на престіл і кладуть на місце Євангелії, яку ставлять перед Кивотом. І він там лежить аж до ранку.

На свято Воздвиження 27 вересня на Утрені прибраний Хрест урочисто переносять з престолу на тетрапод. Священик зі всіх сторін тетраподу підносить і опускає Хрест на співі «Господи, помилуй» по 24 рази з кожної сторони. Голос спочатку зростає, а потім спадає.

3. Богослужби празника

Богослужіння на свято Чесного і Животворящого Хреста Господнього - це гімн святому Хресту: «Радуйся, життєдайний Хресте, благочестя нездоланна перемого, райські двері, вірних підкріплення, церковна охороно!» (Стихира на стиховні з Вечірні). Тут Хрест - це знамення перемоги над злим, сила і наше спасіння.

«Хресте Христовий, надіє християн, керманичу заблуканих, пристане в бурі, підпоро вселенної, лікарю недужих, воскресіння померлих - помилуй нас!»

Ми, християни, маємо обов'язок святий Хрест любити, почитати, визнавати. Для цього є чудово укладені гарні ірмоси канону Утрені свята Воздвиження.

Про вартість Хреста співаються стихира та псалми похвальні з Утрені: «О, преславне чудо! Ширина і довжина Хреста дорівнює любові, бо він божественною ласкою освячує вселенну».

А Іван Золотоустий у «Проповіді про цвинтар і Хрест» говорить: «Хрест-трофей проти бісів, оружжя проти гріха, меч, що ним Христос проколов змія. Хрест - воля Вітця, слава Єдинородного, радість Духа, окраса ангелів, укріплення Церкви, похвала Павлу, твердиня святих, світло всієї вселенної.

4. Символи Хреста

Хрест - як людські терпіння (душевні та тілесні) - несення злиднів та мук. Хрест - віра і спасіння - визнання (символ) віри християнина; визнаємо віру в Пресвяту Трійцю (Бога Отця, Бога Сина і Бога Святого Духа). Хрест - пам'ятка, (Божа Любов) до нас, навіть грішних. На Хресті з любові до нас Ісус Христос помер, щоб дати викуп Богові (надолуження) за людські гріхи. Хрест - дороговказ, герб - є невідкладним товаришем християн. Ним починаються і завершуються молитви. Це найвизначніша молитва християнина. Тобто, Хрест є молитвою.

Розп'ятий на Хресті Христос дбає про нас. Правою рукою вказує на нашу ціль - небо, а лівою на гріх. Це символізують два розбійники, які були розп'яті з Ісусом. Ісус вказав нам спосіб життя - йти за Ним, з Ним співпрацювати, нести свій Хрест.

Для християн Хрест - це переміна, любов, спасіння, життя, слава, а також непоборна зброя, джерело віри, надії, любові, блага, правди. Хрест - це охорона всієї вселенної, окраса Церкви, володарів - сила, вірних - опора, ангелів - слава і демонів - поразка.

Від IV століття Хрест став популярним у мистецтві; від середньовіччя - у геральдиці (ордени і державні відзнаки); є символом благодійних організацій (Червоний Хрест, Мальтійська служба).

5. Види Хрестів

Хрест - з якого матеріалу зроблений (дерево, метал, тканина). Хрест - прикраса за рахунок своєї симетрії (одяг, речі). Хрест - релігійний символ (як буква «Т», «свастика», «дерево пізнання добра і зла», мідяний вуж та ін.).

У Римлян Хрест - це найгірше покарання (знаряддя страти злочинців і рабів). У Юдеїв Хрест - це знак Божого прокляття і ганьби. У Християн Хрест - це спосіб спасіння. Це є головний символ Християнської віри.

Хрест як знаряддя кари ввели римляни. На ньому розпинали найбільших злочинців. Римляни тим користувалися в Палестині, яку захопили. Жиди злочинців каменували (напр. Св. Стефана).

Римляни, які загарбали Палестину, мали три види Хреста:

Трикінцевий був у вигляді букви «Т». У чотирикінцевого Хреста була зверху табличка, на якій записували провину - кару засудженого. До п'ятикінцевого Хреста додавали перекладину для сидіння, щоб під вагою тіла не розривалися руки від цвяхів.

Хрест у вигляді букви «Т» називають Хрестом Св. Антонія, у вигляді букви «X» називають Хрестом Св. Андрія, Хрест «+» називають грецьким, а Хрест з довшою нижньою перекладинкою називають латинським.

6. Знак Хреста

Хрест на собі робимо завжди - зранку, увечері, перед і після молитви, перед їжею і після неї, коли проходимо біля Церкви, цвинтаря, Хреста та ін.

Спочатку християни хрестилися одним пальцем (вірмени) на чолі, устах і грудях. Зараз так хрестяться німці. У VII ст. греки хрестилися двома пальцями на знак, що Христос мав дві природи (Божу і людську). Зараз так роблять коптійці. Із VIII ст. греки хрестяться трьома пальцями (на чолі, грудях і раменах) і ми, українці, також. Латинники у VIII ст. почали хреститися п'ятьма пальцями на знак п'яти ран Ісуса Христа.

Таким чином, ми, українці, складаємо три пальці разом (символ Пресвятої Трійці), два інших стискаємо у долоні (символ двох природ Ісуса Христа - Божої і людської).

7. Значення Хреста

Для християнина Хрест - це визнання віри в Бога у Пресвятій Трійці Єдиній. Це також відновлення святих Тайн Хрещення і Миропомазання, а також клятва належати Ісусові Христові і жити згідно закону. З Хрестом ми приймаємо терпіння. Цей Хрест є також охороною і захистом від диявола. Хрест зобов'язує нас жити за заповідями Божими.

Висновок

Хрест дає нам велику перспективу - майбутнє життя у небі з Богом, Пречистою Дівою Марією, ангелами і святими.

За Хрестом неможливо йти без Хреста. Тож, озброївшись Хрестом, відчувши його «запах і смак», йдімо за Ісусом, живімо для Нього, з любов'ю і ненаріканням переносімо всі життєві труднощі і негаразди. Стараймося впевнено йти до нашого Вічного Дому - Неба, виконуючи заповіді Божі і Церковні, користуючись посередниками - Св. Тайнами.

Особливо берімо участь у спільній молитві - Святій Літургії і якнайчастіше приступаймо до Сповіді і приймаймо Пресвяту Тайну Євхаристії. Щодня творімо добрі діла: молитву (любимо Бога), милосердя (любимо ближнього) і піст-обмеження (любимо себе), на які нам вказує Ісус Христос (Мт. 6:2-4, 6:16-18). Стараймося щодня читати Святе Письмо (особливо Новий Завіт) і життя святих.

Для виконання цього просімо Божої ласки, допомоги Пречистої Діви Марії, ангелів і святих, а вони нам напевно допоможуть. Амінь.

о. Володимир Фарат

"Сівач", вересень 2010 Ч. 9 (132) рік 12

Для створення сторінки використано такі видання:

Ю. Пізнай свій обряд. - Видавництво Отців Василіян, 2004;
Збірник проповідей "Сівач".

А також ікону Воздвиження Чесного Хреста Господнього.