Четвер, 19 серпня 2010, 21:57

У день великого свята Преображення Господнього зібралась наша громада церкви св.. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі на святкування. Святу Літургію відправляли настоятель Ігор, отець Василь Поточняк, отець Константан Пантелей і диякон Олександр Соколовський. Особливістю було те що на галереї церкви праворуч від входу, була вибудувана ціла композиція дарів наших садів і землі української.

Це звичні принесені яблука для Валерія Марченка. Ця традиція пов’язана із розповіді мами Ніни Марченко, про те як вона у далекий Сибір везла яблука у серпневий день, везла своєму сину, який був ув’язнений. Але сторожа на воротах тюрми не прийняла цю передачу, хоч як не благали очі засмученої матері. Охоронці відмовили. Великий жаль був у матері, вона так хотіла, щоб її син скуштував яблука з України, вона простила своїх кривдників, а за її розповіддю щороку парафіяни приносять яблука для Валерія Марченка, а в його імені за всіх замордованих, закатованих братів і сестер українців. І цього разу ми мали щедрі дари, які передали доброчинці наші. При чому, у цей день пожертвою є тільки плоди. І всі кого просили привезли ці дари. Я дякую жертводавцям Мирону і його помічнику Артему, Руслану і Оксані, Андрію, Ігор, Ольга і Дарія, Максиму, який подарував більше 20 літрів меду, сестрі служебниці Анастасії, яка витворила чудову композицію з плодів земних. Сьогодні мені пригадало Преображення 1991 року, яке наша парафія зустріла біля зачинених дверей свято Троїцького Іонійського скиту у ботанічному саду. Страх наповнив людей, страх прийшов із Москви від путчу, який розпочався і нам невеличкій горстці християн було страшно, але ми просили у Господа – преобрази нашу Україну, не верни нам минуле. І правда, через декілька днів народилась наша незалежна Україна, утвердилась церква греко-католиць

Для всіх було накритий стіл і всі парафіяни частувались яблуками, динями, кавунами, сливами і виноградом. Раділи і славили господа. Але це не все, наші парафіяни волонтери Карітас-Печерськ разом з отцем Константаном Пантилеєм повезли яблука для Валерія Марченка у Лук‘янівську тюрму. Ми обійшли всі камери де утримуються під слідством наші дівчата і жінки, які щиро розкаюються за свої вчинки і почули слово вітання зі святом і щиро бажають преобразитися, вернутися до дому, але з цієї іванової хати не так легко вийти. Ми частували їх медом, яблуками, кавунами, освячували водою і бажали щирого повернення до дому.

Так розповідь Ніни Марченко надихнула нас творити добру справу і відчути радість преображення, зміни, щастя, побачити рай і жити в ньому тут на землі. Роби добро і Господь винагородить тебе.

Преобразилась наша Україна і ми преобразилися під покровом Господа.

Матеріал Іллі, «Оранта»