Головна

Відчуття духовного обов’язку

Інтерв’ю з отцем Олексієм Геником щодо літнього відпочинку дітей з парафії церкви святого Миколая

- Отче Олексію, скажіть, будь ласка, з яким настроєм, думками Ви виїжджали у подорож? Яке ставили перед Собою завдання? Що Ви очікували від цієї поїздки? 

- Найперше варто сказати, що я їхав на море з відчуттям певного духовного обов’язку. Відпочинок – це звичайно добре, але він повинен супроводжуватися молитвою, а якщо є священик, то також і Службою Божою, духовними розмовами, сповіддю, тобто ставити акцент на духовному розвитку дитини, а не тільки на відпочинку тілесному.

Але я також підозрював, що буду мати багато клопотів, адже відпочинок, море, футбол потребують пильного спостереження зі сторони дорослих, вихователів. Якщо біля старших багато дітей, то вихователі мають специфічний відпочинок, оскільки потрібно дивитися за дітьми, потрібно хвилюватися, клопотатися, ніж відпочивати.

І тому я, як священик, вихователь, був налаштований на працю, аніж відпочинок.

- Що Вам найбільше запам’яталося з цієї подорожі?

- Мене дуже потішила поїздка до національного заповіднику «Асканія Нова». Я справді побачив, що є унікальні національні скарби природи. Це мене звичайно дуже порадувало. Але також варто зазначити, що ці скарби природи занепадають. Їх не достатньо цінують туристи, адже я мало побачив відпочиваючих у цьому загально – державному заповіднику. Тут ми спостерігали багатостолітні дерева, рослини, які потрібно зберігати і пишатися, але, на жаль, це все недооцінюється людьми.

Я перший раз був у цьому заповіднику, і я сподівався, що тут буде багато туристів, але я також дуже радий, що один день моря ми присвятили повчальній екскурсії.

- Скажіть, будь ласка, наскільки катехетичне навчання тут на морі відрізняється від катехетичного навчання у проповідях, церкві? Які ключові акценти Ви старалися донести до серця дитини?

- Повинен сказати, що катехитичне навчання тут кардинально відрізняється від катехитичного навчання у церкві, обстановка, яка є навколо дуже впливає на сам процес катехитичного навчання. У церкві відчувається інша атмосфера, адже катехитичне навчання повинне виглядати, як шкільний урок з дотриманням певної методики. Тут катехиза достатньо специфічна, оскільки  тут багато галасу, різних відволікань.

Тому я старався катехизувати дітей у формі оповідання, спілкування. Намагався розказувати дітям цікаві речі, оповідання, притчі, щоб вони ставали розумнішими, духовно зрілішими. Основний напрямок, який я вибрав протягом усієї катехизи – це вартість, цінність духовного скарбу, а саме Богослужіння. Адже це є великим Божим даром, який Господь дав для нас. І я хотів, щоб діти були обізнані та свідомі того, що споживають не хліб і вино на Службі Божій, а тіло і кров Ісуса Христа.

- Чому такі поїздки зближують і згуртовують дітей?

- Фактично, більшу частину часу ми проводимо разом. Живемо, відпочиваємо, молимось, харчуємось разом, тому весь час ми знаходимося один в одного на очах. Тому ми, як велика родина. Ми більше бачимо один одного, інколи спостерігаємо гірші сторони, інколи бачимо кращі сторони. Тому іноді це нас зближає, згуртовує, а іноді навіть відштовхує. Наша поведінка, наше ставлення один до одного сприяє тому чи ми згуртовуємось, чи ми відштовхуємось. Оскільки усі ми маємо спільну мету перед собою – це набратися духовно, фізично сил, то в основному ми згуртовуємося та дружимо один з одним.

- Отче Олексію, що Ви робили, щоб зосередити увагу дитини на Богослужіннях, адже діти не звикли до щоденної Служби Божої?

- Я свідомий того, що дітям завжди  важко бути так дисциплінованими щодо Богослужінь, адже на Службі Божій не  так весело, як у морі. Але я також розумію, якщо діти мають так багато сил та енергії витрачати на плавання, чи то футбол, то слід вимагати від себе і дисциплінованості до Богослужінь. Але ми на відпочинку можемо легко компенсувати ті сили, витрачені на молитві, у воді чи погрівшись на теплому сонечку.

Літо – це такий час, коли сонце вабить, море кличе, і тому дуже складно зосередитись на молитві. Але наші Богослужіння є не тривалими, тому діти мужньо і витривало справляються зі своїм щоденним обов’язком молитися.

- Як церква і Бог впливає на дитину в процесі відпочинку?

- Ми завжди пригадуємо один одному, що ми відпочиваємо не, як туристи, а як християни. Тут є багато дітей з різних областей, близько 400. З Києва ми є одні, тому повинні слідкувати за своєю поведінкою, робити хороший приклад для інших. Всі знають, що ми з церкви і дивляться на нас, як на церковну родину. Ми співаємо молитву до їжі і після їжі. Звичайно, це має вплив і на нас, і на інших дітей з табору. І нам слід демонструвати перед іншими, що ми є діти Божі.

Не знаю, як наша поведінка впливає на інших, і яке вони склали про нас враження. Але я думаю, що дивлячись на наш спосіб відпочинку (зустрічі, спілкування, молитви), інші діти відчувають, що з нами присутня церква і певні Божі правила.

- Під час відпочинку Ви багато уваги приділяли катехизаціям, в проповідях зазначали про виховний процес. Чому стільки уваги було приділено виховному аспекту? І чи бачите Ви плоди своєї праці?

- Основна наша мета – не тільки відпочити, але і виховувати в собі любов, повагу до ближніх. А діти завжди є постійним об’єктом виховання, і ясна річ, що я відчуваю відповідальність за те, щоб діти повернулися додому кращими. Щоб батьки відчули, що ці десять днів не пройшли марними для дитини. Щоб дитина розповідала батькам, чого навчилася, про що дізналася, і була задоволена цією поїздкою.

Тому виховний аспект є дуже важливим. Я не знаю, наскільки наша духовна праця є ефективною і який має вплив на дітей, але я не сподіваюся, що діти приїдуть додому святі. Я був би дуже радий, якщо б знав, що ця поїздка змінила їх хоч трохи, і за це мені було б дуже приємно.

У деяких дітях я відчуваю зміни в кращу сторону, а з деякими потрібно ще спілкуватися і виховувати. Так, як наша поведінка має вплив на інших, то нам слід показувати хороший приклад усім присутнім дітям у цьому таборі.

Щиро дякую за інтерв’ю!

 

Інтерв’ю записав Олег Качур, «Оранта»

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/