Головна > Греко-католицька церква в Україні і світі > Світ > Церква є Церквою грішників, але також - місцем благодаті

Церква є Церквою грішників, але також - місцем благодаті

Розповівши попередньої середи про життєвий шлях святого Бонавентури, під час загальної аудієнції 10 березня 2010 р. Папа Венедикт XVI свою катехизу присвятив духовній спадщині та вченню цього видатного богослова.

Святіший Отець пригадав, що в часи святого Бонавентури між деякими його співбратами у Чині Братів Менших почали поширюватися ідеї про те, що, мовляв, Церква на землі вичерпала себе, і на її місце прийшла «духовна Церква». Її прихід вони вбачали у новизні монашого життя, запропонованого святим Франциском з Ассізі. Святий Бонавентура, ставши Головним Настоятелем Чину, подбав про те, щоб представити автентичний образ і вчення засновника, а в праці «Гексамерон», коментуючи шість днів творення світу, представив бачення історії світу як історії спасіння, у якій з приходом Христа розпочався її заключний етап. Він навчав, що історія є єдиною, а останнім словом Бога у ній є Ісус Христос. Тому не існує якесь інше Євангеліє крім того, яке Він об’явив, немає іншої Церкви, яку слід очікувати. Це не означає, що Церква є незмінною, зафіксованою в минулому і закритою на новизну. «Діло Христа не занепадає, але прогресує» – писав святий Бонавентура, і, посилаючись на ці слова, Венедикт XVI зауважив, що також сьогодні багато хто говорить про те, що «історія Церкви другого тисячоліття є постійним занепадом». Проте, діло Христове розвивається, наголосив Папа, вказуючи на те, що поряд з думками про занепад, також поширюють ідеї «духовного утопізму». «Знаємо, – мовив Папа, – як після ІІ Ватиканського Собору дехто був переконаний, що все є новим, що існує інша Церква, що передсоборова Церква скінчилася і матимемо іншу, зовсім відмінну; це – анархічний утопізм, і, дякувати Богові, мудрі керманичі човна святого Петра – Папа Павло VI і Папа Іван Павло ІІ – з одного боку, захистили новизну Собору, але, одночасно, також і єдність та тривалість Церкви, яка завжди є Церквою грішників і завжди – місцем благодаті».

А богословським шедевром святого Бонавентури, як зазначив Венедикт XVI, є його «Шлях розуму до пізнання Бога», що є немовби підручником містичного молитовного досвіду. «Дорогі друзі, – сказав на завершення Папа, – приймімо запрошення, яке скеровує до нас святий Бонавентура, і вступімо у школу Божественного Вчителя: слухаймо Його слово життя та істини, яке відзивається в глибині нашої душі. Очистімо наші думки і наші діла, щоб Він міг замешкати в нас, а ми могли почути Його Божественний голос, який нас кличе до справжнього щастя».

http://www.radiovaticana.org/

Додайте Ваш коментар

Ваше ім'я (псевдонім):
Ваша адреса електронної пошти:
Коментар:

катехизм

Молитва до св. Тадея

О святий Юдо-Тадею, що був гідний належати до родини Спасителя, Пресвятої Діви Марії і Святого Йосифа, прибігаю до Тебе через Найсвятіше Серце Ісуса, хочу приносити Богу славу за ласки, Тобі уділені. Впавши на коліна, прошу Тебе покірно через Найсвятіше Серце Ісуса, споглянь на мене милосердно, не погорди моєю смиренною просьбою, щоб довір’я не було захитане. Тобі Бог уділив ласки, що приходиш людям з допомогою в безнадійних обставинах. О прийди Ти мені з поміччю, щоби я міг (могла) милосердя Боже звеличати вовік-віків. Амінь.
Ціле своє життя буду тобі вдячний (вдячна) і залишуся ревнішним (ревнішою) Твоїм (Твоєю) почитателем (почитателькою).
Святий Тадею, особливий Опікуне в безнадійному положенні, молися за нами. Амінь.

редакційна колегія

www.askoldova-mohyla.org

допоміжні web-ресурси: