Головна

Концерт: «Віфлеємська зірка: Слов’янський світ Барокко XVII-XVIII віків. Україна, Білорусь, Росія»

В 1-му відділі був вперше виконаний великий духовний твір «Літанія» Томаша Шеверовського, композитора 17-го століття (?– 1699), вчителя 1-го з відомих східно-слов’янських композиторів Миколи Ділецького (автора славнозвісної «Мусикійської граматики»). Музикознавець Ірина Герасимова у архівах Вільнюса віднайшла титульну сторінку цієї 6-голосної Літургії та 3 голоси в партіях. Заслужений діяч мистецтв України та Польщі, петербурзький композитор Ігор Мацієвський написав ще 3 втрачені голоси (відповідно долагоджуючися до стилю 17-го століття) і таким чином відновив (реставрував) партитуру. І тоді фактично відбулася прем’єра цього твору (майже через 400 р. після її створення!.). Окрім того, це було ще й 1-е виконання в Росії великого твору білорусько-української  греко-католицької літургічної традиції. Виконувався твір, як і було замислено, антифонно, тобто 2-ма групами хору, що стояли на відстані одна від одної і виступали якби то в діалозі, то в поєднанні разом в єдине ціле. Виконання твору СПб-зьким державнім Камерним хором «Россіка» було надзвичайно тепло сприйнято слухачами.

У 2-му відділенні концерту був виконаний т.зв. «Малоруський (Український) Вертеп» («Цар Ірод»), словесні монологи, діалоги та окремі хори якого були нещодавно знайдені Василем Пушкарьовим в архіві Російського Етнографічного музею в СПб. Композитор І.Мацієвський реставрував драматургію спектаклю, написав до того (в стилі 18 ст. та на засадах традиційної народної музики) інструментальні (скрипка, басоля, сопілка, гуслі, цимбали, волинка, ріжок. дерев’яні труби, бубни, тімпани, дзвони й інші ударні), вокально-інструментальні та танцювальні епізоди Вертепу, провів режисерську роботу з акторами й здійснив постановку цього музично-драматичного спектаклю. Мова в спектаклі – українська, одночасно і з діалектизмами, і з характерними для того часу церковно-слов’янизмами та «Сковородизмами».

Виконавці “Вертепу» засл.арт РФ Олекса Ємельянов (Ірод), Іван Слюсар (Чорт). Лідія Клименко (Рахіль), Анастасія Перепускова (Ангел), Злата Гоголь (смерть), Іван Єрмакович, Олександр Беганський, Кирило Лапшин (воїни, пастухи), Олександр Бєлов, Віктор Тітов, Вадим Алєксеєв (волхви), СПб Камерний хор «Россіка» (худ кер. – засл.арт РФ Валентина Копилова-Панченко (удова відомого історика давньоруської літератури акад..О.М.Панченка), а також музиканти зібраної І.Мацієвським капели (скрипалька й гуслістка з Марій Ел – лауреат міжнар. конкурсів Олена Танікова; на сопілці, жалійці, волинці та цимбалах грав керівник ансамблю «Литвини» з Мінська Володимир Берберов (онук відомого білоруського поета-класика Аркадія Кулєшова) та два петербуржця Володимир Бєлов – на басолі, ріжку, дерев’яній трубі та артист-ударник Філармонії Тарас Ткач).  Стиль виконання, акторська гра – з підкресленими рухами, високою експресією, загостреним способом передачі тексту, відповідними сценарними й виконавськими умовностями тощо – відповідала традиціям українського народного вертепу живих акторів (не лялькового!). Традиція ця ще часом збереглася й була зафіксована на Закарпатті І.Мацієвським у 1970-80 рр.  Автентична народна традиція органічно поєднувалася в драматургії вистави з тембровими, гармонічними стильовими пошуками сучасного музичного театру, чіткою лейтмотивною та жестовою притаманністю творюваних художніх образів. Глядачі-слухачі (серед яких значне місце посідали представники досить великих в СПб української та білоруської діаспор) тепло сприймали цю дійсно натхненну і на високому професійному рівні підготовану й проведену виставу, часом навіть перериваючи дію жвавими оплесками й вигуками (ніби дійсно десь в умовах народного свята!.. І реально – на другий день Різдва Христового!..

Усіх охоплювало відчуття події.

Події, дійсно, непересічної!..

Тут подаємо ще інформацію, яку склала І.Герасимова, за походженням – мінчанка, аспірантка СПб Консерваторії, про фактично 1-го в історії східно-словянського композитора Томаша Шеверовського…

Томаш Шеверовский (?– 1699) - певец, дирижер, композитор круга Николая Дилецкого, вероятно, являлся его педагогом. Родился в Минске в 30-40 годы XVII века, учился музыке в Виленской иезуитской Академии, затем в 60-е годы занимался преподавательской и композиторской деятельностью. Расцвет его творчества приходится на 70-80-е гг. во время работы Шеверовского регентом капеллы киевского униатского митрополита Киприана Жоховского (1674-1693). Известно, что он с капеллой выступал на сеймах Речи Посполитой, а однажды его хор удостоился чести участвовать в католической Мессе, проводившейся римским понтификом. После смерти Жоховского, Томаш Шеверовский принял постриг в Виленском Свято-Троицком монастыре с именем Теодор; затем назначался на руководящие церковные должности в города Полоцк, Бялый, однако и там не оставил музыкальных занятий – руководил хорами и преподавал церковное пение местным певцам. О мотеттах композитора, написанных на церковно-славянские тексты для греко-католического богослужения, долгое время было известно только по документальным источникам и лишь недавно вновь открыты были два сочинения мастера – 6-голосная Литания (Лоретанская) и цикл Вечерни. Мотетты реконструированы композитором Мациевским И.В. и музыковедом Герасимовой И.В.

О.Заремба спеціально для «Оранти».

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія




http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/