Середа, 18 листопада 2009, 18:50

Наш церковний рік це наче прегарна мозаїка, яку творять празники Господні, Богородичні та непроглядне число Мучеників і Святих. Осередок цієї величної мозаїки це Господь Наш Ісус Христос, як Бог і як Чоловік. На землі день і ніч славить Його Церква-Паломниця, а в небі вічну славу співає Йому Церква прославлена: превеликий хор Ангелів і Святих. Св. Ангели це відвічний Божий хор слави, це Божа сторож і Божі слуги. Ангели сповняють також велику ролю у відкупленні людського роду.

Св. Церква, маючи на увазі велике значення Ангелів для Божої слави і нашого спасіння, в мозаїці церковного року присвятила осібне місце і на почитання Ангелів. Тут на першому місці стоїть празник - Собор св. Архистратига Михаїла і прочих безтілесних Сил.

Почитання Ангелів у Східній Церкві почалося ще в 3 столітті, а в 4 вже було загально поширене. Про це свідчить храм у честь св. Архангела Михаїла, що його збудував на передмісті Царгороду цісар Костянтин Великий (274-337). В цьому храмі за свідоцтвом історика Созомена було багато чудесних оздоровлень. На св. Літургії в часі проскомидії приписує наша Церква ставити осібну частину просфори в честь "Чесних небесних сил безплотних". У службі нашого Октоїха Ангелам є присвячений понеділок, перший день тижня, мабуть, тому, що Ангели це перші Божі створіння, а в небі після Божої Матері стоять найближче Божого престола.

Празник у честь св. Архангела Михаїла і других безтілесних Сил був установлений у 4 ст. Цей празник зветься собором тому, що цього дня Церква празнує собор - збір усіх безтілесних Сил враз зі св. Архангелом Михаїлом, а також собор - збір людей на землі для прослави небесних Сил.

 Тропар та кондак

Тропар, глас 4: Небесних воїнств архистратиги, молимо вас завжди ми, недостойні, щоб ви вашими молитвами огородили нас покровом крил духовної вашої слави, охороняючи нас, що усильно припадаємо і кличемо: Від бід ізбавте нас як чиноначальники вишніх сил.

Слава: Кондак, глас 2: Архистратиги Божі, служителі божественної слави, ангелів начальники і людей наставники, корисного нам просіть і великої милости як безплотних архистратиги.

І нині: Богородичний, глас 2: В молитвах невсипущу Богородицю і в заступництвах незамінне уповання гріб і умертвіння не втримали. Бо як Матір Життя до життя переставив той, хто вселився в утробу приснодівственну. 

 Послання святого апостола Павла до Євреїв 2, 2-10

Браття, коли слово, проголошене ангелами, було таке зобов'язуюче, що всякий його переступ і непослух приймав справедливу кару, то як ми утечемо, коли занедбаємо таке велике спасіння? Воно, спочатку проповідане Господом, було підтверджене тими, що його чули, коли Бог засвідчив знаками, чудами й різними силами, і дарами Святого Духа, які він роздає по своїй волі. Не ангелам бо підкорив він світ майбутній, про який ми говоримо. Бо десь хтось засвідчив, кажучи: Що таке людина, що Ти про неї пам'ятаєш? Або син людський, що Ти навідуєшся до нього? Ти вчинив його мало що меншим від ангелів. Увінчав його славою і честю. Усе підкорив йому під ноги. Коли ж усе підкорив під нього, то не лишив нічого, що було б йому непідкореним. Та нині ще не бачимо, щоб йому все було підкорене, а бачимо Ісуса, увінчаного славою й честю, за те, що перетерпів смерть, який на короткий час був нижче ангелів, щоб за ласкою Божою за всіх зазнати смерти. Годилось бо Йому, заради Якого все і через Якого все, що ввів багато синів у славу, стражданням удосконалити провідника їхнього спасіння.

 Євангеліє від Луки 10, 16-21

Сказав Господь Своїм учням: Хто слухає вас, Мене слухає, і хто відрікається вас, Мене відрікається, а хто відрікається Мене, відрікається пославшого Мене. І вернулися сімдесять з радістю, кажучи: Господи, і біси повинуються нам з-за Твого імені. Він сказав їм: Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба. Ось даю вам власть наступати на зміїв, скорпіонів і на всю силу вражу, і ніщо вам не шкодитиме. Одначе не радійте тому, що духи вам повинуються, але радійте тому, що імена ваші записані на небі. В той час Ісус зрадів духом і сказав: Ісповідую Тобі, Отче, Господи неба і землі, що Ти втаїв це від премудрих і розумних і відкрив те дітям. Так, Отче, бо таке було благовоління перед Тобою.

Проповідь

Щодня ми вшановуємо пам'ять якогось святого. Адже святі - це ті люди, котрі жили на землі, вірили в Ісуса Христа і його науку, виконували Божі заповіді, і таким чином осягнули головну ціль нашого життя - Небо. А сьогодні свято особливе, воно відрізняється від усіх інших. Його незвичайність у тому, що ми вшановуємо пам'ять не святих-людей, а ангелів: святого Архистратига Михаїла та усіх безтілесних сил.

У Символі Віри вірні промовляють такі слова: «Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого...» Так ми визнаємо існування невидимого світу, представниками якого є ангели.

На жаль, віддавна знаходилися люди, які не вірили в існування невидимого світу, а зокрема й ангелів. Для прикладу секта Садукеїв твердила, що немає ні воскресіння, ні ангела, ні духа - тепер їх можна було б назвати матеріалістами. Мабуть, і в наш час знаходяться такі люди, яким важко повірити, що Ангели насправді існують.

Для нас, християн, головним джерелом віри є Святе Письмо - Слово Боже. Саме звідти ми довідуємося про існування ангелів. У Святому Письмі аж 308 разів згадується слово Ангел. Відомо, що саме через ангелів Господь часто здійснював свої задуми.

Головне завдання Ангелів у Небі - служити Господу Богу та прославляти Його. Слово «Ангел» грецьке і означає: «посланець», «вістун». Тож Ангели - це Божі посланці, вістуни. Про їхню роль, як посланців Божих наведено багато прикладів у Старому й Новому Завіті.

Пророк Ісая бачив у видінні, як Серафими в небі співали: «Свят, свят, свят Господь сил: вся земля повна Його слави» (Іс. 6.3). Під час Літургії священик молиться: «Владико Господи Боже наш, що установив на небі чини і воїнства Ангелів і Архангелів на служіння Твоєї слави...»

Що до людей Ангели з волі Божої - опікуни й хоронителі.

У Псалмі 90 є такі слова: «Бо Ангелам своїм Він повелить про тебе, щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах» (Пс. 90.11).

Ангелів, завданням яких є охороняти людей, називаємо Ангелами-Хоронителями. Святі Отці Церкви вчать, що кожна людина має свого Ангела-Хоронителя. У прохальній єктенії Святої Літургії просимо в Бога про Ангела-Опікуна: «Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душ і тілес наших у Господа просім».

Святі Отці навчають, що не тільки кожна людина, але й кожна громада, Церква й народ мають свого Ангела-Хоронителя.

Празник святого Архангела Михаїла та інших святих ангелів відкриває велике значення Ангелів для нашого спасіння. Ми знаємо і віримо у те, що кожен має свого Ангела-Хоронителя. Усе наше життя, кожної хвилини й на кожному місці він з волі Божої над нами чуває, охороняє нас, дає нам добрі думки, перестерігає перед гріхом, заступається за нас перед Богом. Наш Ангел-Хоронитель - це наш вірний провідник до Неба, помічник у спокусах, товариш у хвилині смерті. Він - свідок усіх наших думок, слів і вчинків.

Лише колись у вічності ми побачимо, як Ангел-Хоронитель опікувався нами та наскільки маємо йому за це дякувати. Тому наш обов'язок щодо святих Ангелів - вшановувати, славити та кожного дня дякувати їм за поміч та опіку. Амінь.

о. Василь Брона

"Сівач", листопад 2009 Ч. 11 (122) рік 11

Для створення сторінки використано такі видання:

Катрій Ю. Пізнай свій обряд. - Видавництво Отців Василіян, 2004;
Збірник проповідей "Сівач".

А також ікону св. Архистратига Михаїла.