Головна

Слово від Редакції

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі, парафіяни, читачі нашої газети «Оранта».

Час Святого Преображення звершився.

Пам'ятаймо слова Господа «Це Син мій улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся» (Матей 17.5)

Ці слова почули небагато вірних, які 19 серпня 1991 року прийшли молитися у Іонійський скит, Свято-Троїцького Храму у ботанічному саду, який ми освятили молитвою і вірою , але змушені були покинути через напад і насилля наших братів з Лаври.

У той гарний сонячний день Служба Божа правилась о 9 ранку. Наших братів-православних чогось не було біля храму, вони завжди старались нам перешкодити молитись. Але той день був особливий, вирішальний для нашого життя, життя українського народу. Тисячолітня дорога історії провадила нас до цього дня.

У той час панував довколишній страх і напруга, переживання. Чому? - добре розуміємо. Розпочався путч, що мав повернути Україну і всіх до страшного життя - до минулого. Запахло тюрмами і сибірами, здавалось кінець - велика тривога панувала в серцях. Цю тривогу розділяли наші гості з Німеччини, вірні греко-католицької парафії св. Володимира з Мюнхена. Вони фотографували наших вірних, підбадьорюють нас. Але ми добре розуміли, що вони поїдуть, а нам залишатись. Через декілька років, у 1995 році, ці світлини ми побачили у їхній парафії в річницю незалежності України.

Служба Божа розпочалась. Страх розвіявся і до нас промовив Господь - «Його слухайтеся». Сонце осіяло нас, і ми зрозуміли - захист наш від Господа нашого, Він не покине нас. Молитва церкви нашої і віра наші України зупинила страхітливе минуле, до якого нас хотіли повернути. 

Почалось Преображення України з Господом, прийшов новий день. Все до чого ми прагнули віками, сьогодні довершується.

Сьогодні 18-ти ліття незалежності України, тисячолітньої держави, яку повчали і якою керували чужинці від Аскольда нашого царя і мученика за віру Христову (882 рік). до цього дня, в час Преображення Господнього, були одні сльози і горе. Не було єдності і порозуміння князів, правителів, діячів, вчителів, церкви, все чужі нас повчали, і рабами земними ходили ми.

1109 років Божих від царьовбивства християнина Аскольда треба було нам спокутувати. Усі зусилля були марними. Сонечко Божої благодаті світило дуже рідко - в час Київської Русі, Гетьманщини, Центральній Ради, Визвольних змагань.

Кобзар-Тарас- пророк наш, святий народу нашого один заступився за всіх, щоб ми не загинули. Піднялися Леся Українка, Іван Франко, Василь Стус, Олекса Тихий, Валерій Марченко, Роман Шухевич, Степан Бандера, Олекса Гірняк, Слава Стецько, митрополит Андрей Шептицький, митрополит Йосип Сліпий, Володимир Стернюк, простий український господар йшли молитися до церкви, і їхньою вірою довершилось сьогоднішнє Преображення.

Сонце волі засвітило нам, і тілесні кайдани опали, але дух наш до сьогодні зв'язаний. Розділена церква Христова. Розділений наш народ.

З Україною зростає наша парафія першого храму Київської Руси-України. Господу було мило дарувати цю найбільшу християнську святиню нашій страждальній, переслідуваній але вірній Господу і знедоленому народу Українській греко-католицькій Церкві.

Ці спогади пролунали до випускників Української греко-католицької школи євангелізації 21 серпня 2009 року. Вони прийшли до нашої парафії і принесли благу вість Євангелія.

Молоді люди, які навчаються в зорганізованій школі євангелізації при комісії Української греко-католицької церкви ширять слово правди, слово Євангелія серед народу нашого. Це сьогодні на часі. Щоб слово Боже доносити кожному, навіть перехожим на вулиці. У цей день молоді люди свідчили про нашу парафію, розказували про Преображення Господа, перехожим біля метро Арсенальна. До нашої парафії на вечірню службу, на їхню проповідь, на їхнє слово Боже відгукнулися і прийшли слухати багато людей.

Хто як не ми вірні Української греко-католицької Церкви, які стільки страждали і мучились маємо цей авторитет свідчення Євангелія. Наші священики, монахи і монахині йшли в Сибір і не зрікались Христа. Чому нам сьогодні не йти до Божого люду і показувати їм дорогу до Преображення? Новий рух Євангелізації, який започатковується благословенням Блаженного Любомира патріарха нашої церкви, дуже потрібний і на часі.

Вірю, що буде в нас одна церковна газета, яку можна буде роздавати безкоштовно по всій Україні, це так потрібно. І хто як не ми, вірні УГКЦ, правдиві вселенські православні маємо це зробити.

Дорогі парафіяни підтримуйте нашу газету, читайте її, дописуйте. Допомагайте потребуючим разом зі святим Миколаєм. Молімося і творімо щасливе майбуття нашого українського народу.

З любов'ю у Христі, ваш отець Ігор Онишкевич

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/