Дора – дуже давнє маленьке село на Гуцульщині
Середа, 12 серпня 2009, 22:00
02 серпня 2009 року діти парафіян церкви св. Миколая, що на Аскольдовій могилі, відпочиваючи в Карпатах побували між двома висотними вершинами зліва Маковицею та справа - Чорногорицею, де поблизу Яремче розташувалося Дора - дуже давнє маленьке село на Гуцульщині.
Сюди щороку на празник св. пророка Іллі з молитовним наміром приїжає багато прочан, які шукають миру та спокою. Люди, котрі проживають в ближніх селах радо зустрічають гостей, заздалегідь готуючи дуже смачні обіди. Саме так було і цього року, а в ніч, яка була холодною, відбувались нічні чування, бажаючі мали можливість зігрітись гарячим чаєм або кавою з булочками. Люди були уважними до тих хто поруч, ділились теплими речами, відтак їх молитви та любов до ближнього були ще дужчими.
Донедавна вважалося, що назва села походить від імені Дори Хайкині, яка відкрила на цьому місці корчму, та більшість старожилів вважає, що назва від імені жінки - красуні Дори. Проте є інше тлумачення назви, «дора» - це освячений хліб Р. Шухевич ототожнює «дору» з паскою. Дослідник Гуцульщини Б.Лещук висуває версію виробничого походження топоніма Дора - від терміна «дор», «дори», себто місця розчищені під ріллю: корчування - дорування кущів, пнів.
В Дору, де монарше життя було малорозвинене, з наміром заснувати тут монастир в 1935 р. прийшли троє ченців-студитів. Земельну ділянку під нього надала родина відомого просвітителя Іллі Кокурудза (1857-1933), який разом з дружиною Іванною виявляли велику любов та симпатію до української молоді та допомагали здобувати освіту, після смерті Ілля залишив заповіт, в якому всі свої матеріальні надбання призначив українським дітям. В 1936 р. при монастирі вже діяла реміснича школа, де сільські хлопці могли безкоштовно опанувати ази кравецької та столярної справи. Основним завданням монаха студита - це є молитва.
З місцем під будівництво церкви, нам розповіли дуже цікаву історію, очевидцями якої були тодішні монахи, про те, що з неба опустилося, а потім піднялося вверх сяйво у вигляді скатертини, зав'язаної з чотирьох кутів. Це явище, було прийнято як знак Божого благословення на воздвиження храму. В 1938 р. побудовано церкву в гуцульському стилі у вигляді хреста. Храм освятили під титулом св. Іллі. І цього ж року єрм. Матей Мартин почав опікуватись молоддю та навчав у школі катехизи.
Цей чудовий край приваблює людей своїм затишком, гостинністю та Божою благодаттю.