П'ятниця, 08 вересня 2017, 12:43

У серпні, перед величним парзником Успіння Пресвятої Богородиці, парафіяни УГКЦ на Аскольдовій горі  святкували день народження видатного поета-гуманіста Івана Франка. Не забули вірні   священні уроки та вплив  його побратима по перу Василя Щурата, автора літературно-критичних есе, підказки  на путях Господніх.

В молоді роки  ранимий поет І.Франко родом із села Нагуєвичі  описав  сумний цикл поезій «Зів‘яле листя» про нещасливу, не розділену гарячу  любов  до панночки-дворянки Ольги Рошкевич; відображував  зневіру,декаданс, занепад у суспільстві, тобто «крах ілюзій». Василь Щурат доброзичливо змалював Івану Франку картини воскресіння народів, порадив  більше  думати про Пресвяту Діву Марію з  Божим Сином. І, зрештою Іван Франко облишив виливати  зневірені рядки про панночку Ольгу, створив поему «Мойсей» та есе «Сотворіння світу».

У діалогах релігійного поета Василя Щурата з Іваном Франком  у пресі  видно протилежності та «суперечки-словопріння  ідолів», за висловом англійського філософа Френсіса Бекона, автора  книги «Новий Органон». «Новий Органон» повчає про чотири типи ідолів: ідоли площі та ринку, ідоли театру, ідоли роду, ідоли печери - «неосвічені  люди». В. Щурат називав Івана Франка «декадентом»  у пресі,  що сльози   проливає через жінку-красуню та  носить «Зівяле листя». У відповідь І. Франко  написав поезію «Який я декадент? Я - син народа, що вгору йде, / Хоч був запертий в льох».

В. Щурат  подав приклад духовно-релігійних переспівів про подорож Богородиці та Йосифа до Єгипту –втечу від царя  Ірода. Словопріння ідолів -поетів зачарувало читачів, до цього часу сперечаються: а якби Василь Щурат  не  вказав Іванові Франку  думи про Діву Марію, написати про пророка Мойсея? Якби не піддав критиці жалі за панночкою Ольгою? – то Іван Франко залишився  б співцем жінки Ольги, а не співцем  пророка  Мойсея, може, не створив би поеми «Мойсей». Дякуємо Божим дарам  Святого Духа!

Катерина ПАСІЧНА, поетеса, для «Оранти»