Четвер, 07 вересня 2017, 12:36

У сучасному світі, ми не так часто зустрічаємо стародавні християнські символи, які пройшовши через століття, добре збереглися до наших часів. Усі вони сьогодні стають темами наукових робіт та конференцій, дуже цікавлять колекціонерів релігійного живопису та представників музеїв. Одним із таких незвичних та рідкісних символів є «Всевидяче Боже Око». Що ж означає, цей найдавніший символ у трикутнику?

«Всевидяче Боже Око» є нетрадиційним християнським символом, досить загадковим та не завжди зрозумілим для простої віруючої людини. Це пов’язано з тим, що складний малюнок, метафоричність та символічне значення потребують спеціального пояснення. В християнстві, його трактують як Око Господа, яке спостерігає за людьми та цілим світом. Часто його вписують у трикутник, який символізує Пресвяту Трійцю: Бога Отця, Бога Сина та Святого Духа, а сяйво навколо трикутника є осмисленням божественної величі та слави. Ще одна його назва - «Невсипуще Око Господа».

У західній Європі символ «Всевидяче Око» почав поширюватися у XVII-XVIII ст., в той час як на території Східної Європи вже наприкінці XVIII ст. в вигляді купольного зображення у храмах та поступово перейшовши в іконопис.

Зображення «Всевидячого Ока» зустрічається у багатьох храмах, каплицях, кафедральних соборах у вигляді ікон та фресок. Стародавні ікони із зображенням «Всевидячого Божого ока» вперше були написані на Володимирських землях місцевими майстрами іконописного мистецтва. Це красива робота з великою кількістю різноманітних елементів, які утворюють надзвичайно гармонійну композицію. Зображення «Всевидячого ока» є неканонічним, хоч і являється достатньо стійким образом християнської іконографії.

Особливістю ікони «Всевидяче Боже Око» є те, що не має спеціально написаної молитви з якою віруючі можуть приступати до неї. Головне, щоб слова молитви були щирими та йшли від серця людини, тоді молитва матиме дійсно велику силу.

акож символ «Всевидячого ока» досить часто зустрічається в архітектурі та оздобленні храмів (в розписах плафонів, прикрасах вівтаря разом з голубом Святого Духа). Так на західному фронтоні в Борисоглібській церкві Братського монастиря також стоїть прикрашене ліпленням «Всевидяче Боже око». Серед церков і храмів в яких є присутнє це старовинне зображення відносяться: Іллінська та Святодухівська церкви у Києві, церква Пресвятої Євхаристії у Львові, церква Петра та Павла у Дрогобичі, львівська церква святих Ольги та Володимира та львівський храм святого Андрія Первозваного.

До цього списку церков відноситься і наша церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі. Красива мозаїка при вході до храму стала неабиякою прикрасою святині. Автором мозаїком цієї чудної роботи став випускник Римської академії високих мистецтв о. Євген Андрухів.

Отож як бачимо, «Всевидяче Око» є дуже важливим символом, який нагадує про те, що Господь всемогутній - все бачить і все знає. Для Нього немає межі знань, бо навіть найбільш потаємний куточок серця людини є відкритим і зрозумілим для Божих очей. В посланні до євреїв читаємо: «Нема створіння, скритого від Нього; все оголене і явне перед очима Того, Кому ми маємо звіт дати» (4, 13). Тож стараймося завжди шанувати Боже слово, жити ним кожного дня та бути добрими християнами.

Оля Мельникович, спеціально для «Оранти»