Понеділок, 24 квітня 2017, 18:11

«Не потоком шумних і галасливих фраз,  а тихою, невтомною працею  любіть Україну» А. Шептицький

У величне свято Вхід Господній в Єрусалим та всесвітній день молоді відважні і люблячі україночки обрали «Хресну дорогу» за покликом серця, а допомогли нам в цьому мама пораненого бійця, які перебувають на реабілітації в Італії, та дружина пораненого бійця, який після тривалого лікування відійшов по вічну нагороду, зі Стрия. Прочитавши про те, що ми маємо бажання відвідати поранених і хворих Вони просто переслали посилки із солодощами. До слова, ми їх підтримували свого часу в Центральному шпиталі м. Києва. Їхня підтримка є красномовніша за будь які слова.

Наша Хресна дорога розпочалась із Божественної Літургії і освяченням вербових галузок. Озброївшись словами вдячності, цукерками, які Ви так щедро принесли, для наших відважних і завжди вірних захисників, цитатами, «Про любов до рідної землі», Й. Сліпого, А. Шептицького, Л. Гузара, освяченими галузками верби, і наші завжди вірні водії нас радо завезли до шпиталів м. Ірпеня і ДПСУ.

Всі до кого ми завітали цього святкового дня направду очікували на освячені галузки верби. Традиція є традицією для всіх. Нікого не оминув процес «побиття» вербою. Від самого процесу «побиття» у всіх піднімався настій.

Щире спасибі за благословення та духовний супровід о. Ігорю (Онишкевичу), о. Віталію (Воєці), о. Володимиру (Мальчину).

Всім: мамі Наталії і дружині Людмилі, за посилки, парафіянам Церкви св. Миколая Чудотворця, що на Аскольдовій Могилі, студентам КПІ УКУ І-ІІІ курс, нашим друзям, нашій Мамі, за цукерки, вербу, цитати написані вручну, за фінансову підтримку, за молитовну підтримку, щирі слова вдячності від наших захисників: «Дякуємо за те, що не забуваєте і завжди підтримуєте нас»!

Висловлюємо сердечну подяку нашим люблячим україночка, які не побоялися бути Киринейцем і Веронікою в цій Хресній дорозі: Галині, Галині (Ірпінь), Оксані.

Водіям, п. Андрію і Дімі – дякуємо, що Ви є!

«Однією з високих шляхетних чеснот,  що відіграють велику роль не, лише у церковному, але й у громадському житті,  є вдячність». (Й. Сліпий.)

Василина та Марічка Томишинець, катехити-організатори, церкви св. Миколая Мирлікійського на Аскольдовій Могилі, для «Оранти»