Головна

Літургійний порядок постових Богослужень виявляє дух покаяння та смирення перед Богом

evharistia-prichastieСвята Чотиридесятниця або Великий піст – дещо винятковий період церковного року, особливість якого пов’язана з особливістю празника, якому він передує – празника Пасхи Господньої. Цей празник настільки великий, що творить цілий літургійний цикл – так званий «рухомий» цикл свят. Церква розпочинає готуватись до празника ще задовго до початку Чотиридесятниці, оскільки їй передують неділі, що готують до входження у піст: неділя про Закхея, про Митаря і Фарисея, про Блудного сина, М’ясопусна та Сиропусна. Також празник Пасхи має найтриваліше посвяття – 40-денне, яке завершується празником Вознесіння Господнього, але однак не є завершенням пасхального циклу.

Винятковість торжества світлого Воскресіння Христового творить отже також винятковий богослужбовий ритм. Великий піст є цьому найкращим свідченням. У ньому маємо фактично цілком відмінний порядок Богослужень, деякі з яких є властивими лише для цього періоду. Зокрема, протягом будних днів Великого посту не служиться Літургія Св. Йоана Золотоустого. Ця Божественна Літургія на протязі посту має звершуватись лише по суботах та на свята Благовіщення і Входу Господнього в Єрусалим. У неділі Чотиридесятниці натомість служиться Літургія Св. Василія Великого (структурно вона співпадає з Літургією Св. Йоана Золотоустого, однак містить довші та дещо інші молитви, які читаються священиком тихо). У понеділок, вівторок та четвер згідно з нашою традицією Літургія не звершується, тоді як у середу та п’ятницю служиться Літургія Напередосвячених Дарів. Такий літургійний порядок має у собі глибокий зміст, відповідає духу покаяння та смирення перед Богом.

Чому устав не приписує служити Літургію у понеділок, вівторок та четвер? Чому в середу і п’ятницю служиться виключно Літургія Напередосвячених Дарів? Зовсім не тому, що Церква приписує послаблення богослужбового ритму, звичного протягом цілого церковного року. Радше навпаки. Але тому, що Євхаристія є найбільшим торжеством християн, є їх найбільшою потіхою, є найсвятішою і найпрекраснішою трапезою, є правдивою радістю, несумісною зі смутком. Піст натомість своїм духом закликає до навернення і покаяння, до смутку за гріхи і упокорення перед Богом. Тому Євхаристія – небесна радість – та піст – дорога покаяння та спасенного оплакування гріхів – є просто несумісними. Саме тому християни Східної Церкви здавна мають традицію, яка велить не поєднувати торжество Євхаристії з найстрогішим і найтривалішим з усіх постів, яким є Великий піст. Тому у три з семи днів тижня протягом посту зовсім не служиться Літургія. Натомість у середу і п’ятницю звершується Літургія Напередосвячених Дарів, яка зовсім не спростовує вищесказане. Ця Літургія фактично є чином Вечірні з Причастям. Вона розпочинається Вечірнею, на якій зберігся особливо урочистий обряд обкаджування Престолу з чотирьох боків під час співу: «Нехай направиться молитва моя як кадило перед Тобою…». Почергове (священнослужителів і вірян) колінеприклонення під час кадіння вказує на покаянний характер Богослужіння, як зрештою на це вказують і неодноразові поклони. Після того фактично закінчується Вечірня та наступає приготування до Причастя та саме Причастя вірних. Гімн «Нині Сили» є наче Херувимською піснею цієї Літургії, під час співу якого вірні клякають, схиляючи обличчя до землі. Такий глибокий поклін твориться з огляду на те, що священослужитель у цей час переносить через солею Напередосвячені Дари – Тіло і Кров Господа Ісуса Христа. «Ось бо входить Цар слави…», – співаємо у цьому гімні. Властиво на даній Літургії не відбувається освячення та переміна дарів – хліба і вина у Тіло і Кров, оскільки Дари є наперед освячені (у неділю, коли відбувається торжественна Євхаристійна трапеза). Таким чином Літургія Напередосвячених Дарів не містить торжества освячення, але подає вірним освячені Дари (Тіло і Кров) для того, щоб підтримати їх у їхньому посному подвизі. Тому отже, що ця Літургія є покаянного характеру та не містить торжественного Євхаристійного приношення, вона своїм духом не перечить посту. З іншої сторони, Церква бажає підкріпити Божественною Євхаристією своїх вірних, оскільки Євхаристія якнайбільше дає силу для ведення духовної боротьби.

Виключними днями, у які служиться Літургія з Євхаристійним освяченням є субота та неділя з огляду на те, що ці дні віддавна не вважалися посними (тобто не мали покаяльного характеру) у східній церковній традиції. Саме тому у суботу та неділю також не б’ються поклони (за винятком Хрестопоклонної неділі).

Дещо окремий богослужбовий ритм є властивий першому, п’ятому тижням Великого посту, а також Страсній седмиці. У перший тиждень читається почастинно великий покаянний Канон Андрея Критського разом з Великим Повечір’ям. У четвер (середу ввечері) п’ятого тижня Чотиридесятниці знову читається цей Канон, але цього разу уже повністю і єднається разом з Утренею. Великий Канон Андрея Критського є прекрасним зразком візантійської гімнографії, у якому наче ведеться діалог християнина з власною душею у спонуканні її до роздуми та розкаяння. Страсна седмиця взагалі є окремою частиною Великого посту. Їй характерний зовсім інший богослужбовий ритм, ніж той, який маємо протягом шести тижнів, що їй передують. У Великий Понеділок, Великий Вівторок та Велику Середу звершується Літургія Напередосвячених Дарів. У Великий Четвер та Велику Суботу – Літургія Св. Василія Великого. У Велику (Страсну) П’ятницю Літургія логічно не звершується.

Великий піст містить також багато інших літургійних особливостей у Богослуженнях добового кола (Вечірні, Повечір’ї, Північній, Утрені, Часах, Обідниці). Зокрема є часте повторювання молитви Св. Єфрема Сирійського та «начала обичного» (Святий Боже…, Пресвята Тройце…, Отче наш…). Також приписуються великі та малі поклони при співі певних богослужбових частин, як і колінеприклонення, які майже є відсутні в інші періоди церковного року.

Нехай благий Господь подасть нам усім «добрим подвигом подвизатися, час посту завершити, віру неподільну зберегти, голови невидимих зміїв сокрушити і переможцями гріха явитись, і неосудно достигнути поклонитися святому воскресенню» (з Літургії Напередосвячених Дарів).

Марія Ярема

http://www.ukr-parafia-roma.it

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/