Головна

СПОГАДИ ПРО МОЛИТВУ НА МАЙДАНІ

З благословення владики Йосифа Міляна 22 грудня 2013 р., у день Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, була відправлена перша Божественна Літургія на Майдані. Службу відправляли за сценою, на місці розташування Афганської сотні. Літургію очолив монах-редемпторист отець Леонід Григоренко і я співслужив йому. Престол та всі необхідні для здійснення Літургії речі принесли з церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі. До ліхтарного стовпа прикріпили великий хрест. Із цього моменту розпочалась духовна опіка Церкви над Майданом.

Незабаром приїхав зі Львова о. Михайло Демид і відправив Службу Божу на сцені Майдану. Тоді ж на сцену принесли з Аскольдової Могили хоругву Матері Божої Оранти Нерушимої Стіни, яка була духовним символом здобуття волі України. Ця хоругва перебувала на Майдані під час різних подій ще з часів Гранітної революції. Тоді Ніна Бойко передала хоругву на збереження в церкву на Аскольдовій Могилі.

Пізніше богослуження стали відправляти на площі перед монументом Незалежності, де спорудили каплицю в наметі, який принесли і встановили Володимир і Тетяна Стефанишин. Пізніше на її місці з’явився великий військовий намет, який привезли доброчинці з Донбасу. Там священики і миряни організували щоденне відправлення Божественної Літургії.

Владика Богдан Дзюрах передав до майданної каплиці вишитий образ Матері Божої Оранти, який згодом йому повернули. Тоді я встановив там Образ Матері Божої Нерушимої Стіни, який свого часу отримав у подарунок від о. Володимира з Франції. Каплиця освятили спільно з православними священиками. Із часом каплиця заповнилася новими іконами. Наприклад, головні ікони іконостасу подарував отець Михайло Демид.

У каплиці зберігався спеціальний зошит реєстрації богослужень. З благословення владики Йосифа Міляна тут був встановлений графік чергувань священиків київського протопресвітерства. У каплиці мали можливість читати Святе Письмо також і протестантські пастори.

Священики намагалися підтримувати порядок у каплиці. Щоразу виникала необхідність викидати з неї зайві речі, залишені тут людьми: залишки їжі, неуживаний одяг. Це було завданням о. І. Онишкевича, часто його було доволі важко виконувати.

За домовленістю сотня охорони Майдану і Афганська сотня забезпечували охорону каплиці. Сюди провели світло, встановили обігрівач. До каплиці щодня прибували монахи й монахині, семінаристи. Часом Літургію відправляв владика Богдан Дзюрах.

Каплицю відвідували також приходили кореспонденти. Особливо запам’яталася кореспондентка «Комсомольської правди», яка звинувачувала священиків і Церкву в тому, що ми, мовляв, підтримуємо державний переворот, на що я відповідав, що ми підтримуємо людську гідність і право народу на вільне і гідне життя. Казав, що люди з Росії теж свого часу прийдуть на Майдан, тому що людина створена Богом бути щасливою, а не пригнобленою...

Каплицю спалили 20 лютого 2014 р. під час страхітливого нічного штурму Майдану. Вдалося врятувати лише напрестольне Євангеліє, яке згодом передали на зберігання до каплиці Небесної сотні, а також причасну чашу і образи іконостасу. Ікони пізніше виставили на сцені і звідти вони пропали.

Хочу також згадати про події 18 лютого 2014 р. Депутати партії «Свобода» зробили мені перепустку до Верховної Ради, щоб я під час засідання міг молитися там у ложі журналістської преси. Мене зареєстрували як редактора газети «Оранта», і я був присутній на засіданні, але тоді розпочався мирний похід людей із Майдану до Верховної Ради, який переріс в побоїще його учасників. Я вийшов з Верховною Ради і попрямував у бік Будинку офіцерів. Мене ніхто не затримував. По дорозі я побачив перших убитих людей – їх занесли у фойє Будинку офіцерів. Я зміг промовити молитву «Отче наш» і тут побачив, як зі сторони метро «Арсенальна» беркутівці ведуть колону майданівців, чоловік 20, і з ними біжить отець Михайло Демид. Я крикнув йому: «Отче Михайле, куди Ви йдете?», а він відповів, що потрібно рятувати хлопців, і пішов далі. Згодом він розповів, що йому вдалося разом із депутатом Марією Матіос врятувати хлопців і вивести їх з оточення беркутівців.

Хочу згадати тут про о. Леоніда Григоренка, який кожну ніч був на Майдані і молився зі сцени, а зранку правив Святу Літургію в каплиці, поки не захворів на запалення легень. Потім до каплиці приїздив о. Михайло Дудар з Гошева і молився разом із людьми вночі.

Із виходом на лікування о. Леоніда стало важко систематично відправляти Святу Літургію, але з’явився священик римо-католик, який відправляв Службу Божу в латинському обряді. Відтак почали проявляти активність і молитися в каплиці також православні отці.

Таким чином Українська Церква єдналася в цій каплиці на Майдані, між нами не існувало конфесійного розподілу.

Такі мої спогади про ці події.

Упокой, Господи, душі спочилих слуг Твоїх і прийми їх до Царства Небесного, благослови Україну, укріпи воїнство в силі для здобуття миру для вільного народу України. Амінь.

о. Ігор Онишкевич, декан Київський

Фото: Любові Михайлюк

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія




http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/