Понеділок, 03 жовтня 2016, 22:09

ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ СП «ПАМ'ЯТЬ І СЛАВА» ПОШУКОВИХ РОБІТ НА ТЕРИТОРІЇ ПАРКУ «АСКОЛЬДОВА МОГИЛА» ПЕЧЕРСЬКОГО РАЙОНУ М.КИЄВА З 19 ПО 29 ВЕРЕСНЯ 2016 Р.  З МЕТОЮ РОЗШУКУ БРАТСЬКОЇ МОГИЛИ СТУДЕНТІВ, ЗАГИБЛИХ ПІД КРУТАМИ У ЛЮТОМУ 1918 Р.

На виконання  Міжурядової Угоди між Україною та ФРН про догляд за могилами воїнів у ФРН і Україні від 29 травня 1996 р., згідно Дозволу Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, Дозволу Міністерства культури України та договору з Німецькою Народною Спілкою догляду за військовими похованнями  спеціалізоване підприємство «Пам'ять і слава» з серпня 2015 по вересень 2016 р. перепоховало 2034 останків німецьких військовослужбовців часів Другої Світової війни з колишнього німецького цвинтаря 1941-1943 років, розташованого терасами навколо греко-католицької церкви св.Миколая  на Аскольдовій могилі в Печерському районі Києві.

З 19 вересня цього року під керівництвом виконавчого  директора підприємства Бойченко  Ользі Леонідівні  було проведено пошукові роботи з метою знаходження братської могили студентів, загиблих під Крутами у лютому 1918 р. та перепохованих на Аскольдову могилу. Перед початком пошукових робіт було вивчено архівні документи, зібрані матеріали стосовно поховання Крутян на Аскольдової могилі (історична довідка додається).

Пошук провадився на верхньої  терасі парку, що розташована  паралельно Дніпровському спуску, між церквою та колишнім будинком грабаря 19 ст., згідно фотографії могили Крутян. Вся територія тераси була обстежена за допомогою пошукових  шурфів різних розмірів та глибин. Попередньо на терасі були знайдені та перепоховані могили колишнього Вермахту, зафіксовані декілька єврейських могил  1917 р. (в одної  могилі була похована в серпні  1917 р .Сара  Борисівна Кардаш), пам’ятники  зроблені з чорного граніту, з підписами на російською та іврит, але розколоти у минули роки на декілька частин. Після фіксації могили були обережно засипані. Також було зафіксовано декілька десятків  угорських військових, які входили в армію Вермахту. На прохання Посольства Угорщини, могили  залишились на місці.

Для розшуку братської могили Крутян було закладено 5 пошукових ям: чотири 3 м х 3,5 м., одна -     6 х 3 м и усі глибиною 3 – 3,5 м.   26 вересня було знайдена, на місці, де згідно фотографії, повинна була розташована братська могила Крутян, забетонована площадка розміром 3 х 3, 80 м., укрита зверху шаром чорнозему на 20 см.  По центру площадки  розташовано, так званий «стакан», закріплений по діаметру 60 см. залізною  арматурою для кріплення пам’ятника.  Від краю, на відстані 40 см  маленькій бортик, залишений від  вдавленої в цемент надгробної плити, від якої залишилися лише маленькі фрагменти чорного шліфованого граніту. Товщина плити 35 см. Плита лежить на подушці з сухого цементу, гранітного лому , залишеного від майстерні по виготовленню пам’ятників та горизонтально розташованої арматури. Товщина її  1.50 м. Лежить ця подушка на буті і таким чином вся споруда уходить під землю на глибину 2, 20 м. Для з’ясування конструкції споруди була зроблена горизонтальна зачистка вдовж однієї стінки та  за допомогою відбійного молотка углиблено в стінки на 80 см на відстані 60 см від поверхні, розмірами 90 х 1.10. Прокопавши від закінчення споруди вглиб на 80 см , під спорудою було знайдено залишки просмоленої  дошки з кованим чотирьох граним цвяхом. На приступки біля споруди, на глибині 1,50 м  лежали ворота з кованими петлями. В заповненні також була знайдена кована дужка від відра  та маленький фрагмент від пляшки 19 – поч. 20 ст. У шурфі, закладеним біля споруди також було знайдено залізне  відро 19 – поч. 20 ст. та того ж часу уламок пляшки. Цемент, арматура та уламки каміння також відносяться  до кінця 19 – поч.20 ст.

Таким чином можливо зробити висновок: що нами була знайдена братська могила, але не вдалося з’ясувати місце знаходження трун та їх розташування.  Інше призначення цієї споруди уявляється неможливим.  В 1917, 1918 р.р. неодноразово зустрічалися випадки заповнення братських могил цементнім розчином, як в Україні, так і у Росії.  Згідно свідоцтву, що на Аскольдової могилі не було інших братських могил, цілком можливо зробити висновок, що нами знайдена братська могила загиблих під Крутами студентів. Для подальшого обстеження конструкції братської могили необхідно обстеження шару цементу та потужна техніка .

Початок розчистки  братської могили

Розчищена бетонна плита по периметру  3 х 3.80 м.

Розчистка «стакана» в центре плити за допомогою перфоратора на 50 см в глибину

Розчистка «стакана» діаметром 60 см в центре плити за допомогою перфоратора на 50 см в глибину

Заглиблення в споруду на 80 см для з’ясування  її конструкції.

Горизонтальна зачистка споруди на глибину 2.20 м.

Розчистка на глибині 1.50 м залишків   воріт з кованими петлями на приступці

Ділянка проведення пошукових робіт та квадратом з хрестом позначена знайдена споруда, неймовірно братська могила Крутян

Звіт виконала О.Л.Бойченко –виконавчий директор СП «Пам'ять і слава»  01.10.2016 р.

ДОДАТОК ДО ЗВІТУ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ПОШУКОВИХ РОБІТ НА АСКОЛЬДОВОЇ МОГИЛІ З МЕТОЮ  РОЗШУКУ БРАТСЬКОЇ МОГИЛИ СТУДЕНТІВ, ЗАГИБЛИХ В БОЮ ПІД КРУТАМИ У ЛЮТОМУ 1918 Р.

Міце поховання:

1. Газета «Боротьба» 8 марта писала о похоронах погибших студентов: «Похороны убитых казаков. 6-го марта в 10 часов на Софиевской площади состоялась панихида по старшине и казакам 1-го отряда гайдамаков, убитых в боях с большевиками. На площади собрались все гайдамацкие курени с пушками, так и другие украинские части. Пришло много людей отдать последнее прощание.

7 дубовых гробов, уложенных на орудиях и засыпанных цветами, под звон колоколов и похоронног марша двинулись к Аскольдовой могиле, а за ними шли казаки, родственники убитых и еще много народу».

10 марта в газете «Киевская Мысль» писалось о заседании Малой Рады: «Как уже сообщалось, под Бахмачем трагически погибло в боях с большевиками много украинских юношей-гимназистов, студентов…Погибшие погребены возле станции Круты.

Г.Грушевский:»Родители этих юношей возбудили перед Радой ходатайство, чтобы тела погибших были перевезены в Киев для похорон на Аскольдовой могиле, на братском кладбище. Предлагаю раде высказаться, чтобы похороны были приняты на государственный счет и состоялись с надлежащими почестями».

13  марта в «Новой Раде» появилось обьявление об опознании тел:»Комитет по устройству похорон студентов-сечевиков приглашает родителей и родственников нынче 13-го марта ехать распознать убитых на станции Круты.Оповещение о том, когда и где будет поезд, будет висеть на двери Центральной Рады после 3-х часов дня».

19 марта «Киевская Мысль» публикует список убитых: «Сегодня, 19 марта, состоятся похороны 28 казаков-студентов сечевого куреня, погибших при с.Круты. Из убитых опознаны студенты университета св.Владимира:

- Владимир Шульгин,

- Божко-Божинский,

- Попович Александр,

-Андриев,

- Дмитренко

Студенты украинского народного университета:

- Исидор Курик

- Александр Шерстюк,

- Емельченко (сотник куреня)

-Вороженко-Колончук

- Головощук,

- Чижов,

- Кирик

Гимназисты украинской гимназии:

- Андрей Соколовский,

- М.Ганькевич

- Евгений Тернавский

- Пипский и Гнаткевич

Президиум центрального органа студентов университета постановил призвать студентов принять участие в похоронах. Тела погибших прибудут на пассажирский вокзал, откуда в 2 ч.д. похоронная процессия направится мимо Владимирского собора на Аскольдову могилу.

20 марта «Киевская Мысль» о заседании Малой Рады 19 марта: «Г.Грушевский предлагает Раде прервать заседание и принять участие в торжественных похоронах украинской молодежи, погибшей возле ст.Круты. Заседание прерывается. Члены Рады идут навстречу траурной процессии»

20 марта «Новая Рада» публикует письмо врача Сергея Коломийцева о пожертвоваии на памятник:»…Добавляя при сем сто рублей, призываю сейчас гонимую украинскую интеллигенцию поставить на могиле сыновей своих крест, который свидетельствовал бы об их искренней не на слове, а на деле, любови к Родине, о безголовье нынешних вершителей судеб Украины в самые важные времена ее существования, и о беспощадном зверстве наших вечных угнетателей с севера».

28 апреля «Новая Рада» публикует сообщение об издании книги воспоминаний: «Родительский комитет при укр.Кирилло-Методиевской гимназии, выполняя постановление общего собрания родителей от 14 апреля с.г. о достойном почтении памяти юношей-учеников гимназии – убитых под Крутами, изданием посвященной их памяти книги, приступает теперь к своей задаче….»

12 мая «Народная Рада» публикует обьявление о панихиде: «На Аскольдовой могиле в понедельник, 13 мая будет отпета панихида по казакам студенческого куреня, убитым на Крутах. Просят родителей и товарищей прибыть в 12 часов».

9 июня «Нова Рада» о деле касательно памятника героям Крут: «По поводу поданного департаментом плястичных искусств министру образования доклада о необходимости создания памятника на одной из площадей г.Киева борцам за независимость Украины, что первыми пали в Киеве, Бахмаче и под Крутами, г.министр образования предложил председателю департамента проф.Павлуцкому выработать устав, по которому должна быть организована специальная комиссия, которая будет проводить работу по созданию памятника. Когда устав будет написан и избрана комиссия, тогда г.министр подаст это дело на утверждение Совету министров.»

10 июня «Новая Рада» о прошении по Аскольдовой могиле: «Нас просят отметить, что братскую украинскую могилу стрельцов, которые были убиты под Крутами, совсем забросили. На земле лежат венки, от влаги; ржавчиной беруться…

Надписи на ленточках выцветаю.  Желательно было бы, чтобы украинская общественность обратилась к заведующему Аскольдовой могилы, а также к архиепископу Дмитрию Уманскому, чтобы они дали место для передержки (пока будет построена часовня) венков на могилах».

27 июля «Новая Рада» о панихиде на Аскольдовой могиле: «Панихида по студентам, погибшим под Крутами, и гимназистам с сечевого студенческого куреня должен состояться 30-го июля н.ст.с.г. на Аскольдовой могиле в 5 ч.дня .Просят всех сочувствующих прибыть».

(Как это было: бой под Крутами в свидетельстве газет 1918 г. АиФ.)

2. «На вокзалi, куди привезли останки загиблих, о другiй годинi дня зiбралися їхнi рiднi, стyденти,*гiмназисти, вояки, духовенство, хор пiд орудою О. Кошиця, багато киян. Заупокiйну вiдправу_вiдслужив спископ Нiiкодим.

На веснi-влiтку  l918 р. у Кисвi розпочався збiр_коштiв на пам'ятник  «жертвам Бахмача, Kpyт i Кисва». З усуненням Центральноi Ради вiд влади, ці заходи підтримав гетьман  П. Скоропадський,  який готоий був у разi потреби надати державну грошову допомогу. На жаль, реалiзувати

iдею встановлення пам'ятника тодi не вдалося.  Подвиг молодi пiд Крутами було вшановано й украiнським кiнeматографом. Так, у червнi в одному з киiвських кінотеатрів стали демонструвати серiю кiнострiчок, серед яких був i фiльм «Похорон юнаків, замордованих пiд Крутами»'. (Бій під Крутами в національній пам’яті. Український інстітут національної пам’яті. К-2013. Збірник документів)

Фото могилы Крутян, место расположения которой можно привязать к виднейщей слева церкви , а справа  10 м. брамы у входа на кладбище Аскольдова могила. Здесь хорошо видно, что братская могила имела небольшие размеры квадратной формы. В братскую могилу на Аскольдовом кладбище, по данным тогдашней прессы, было опущено 17 гробов.

Додаток до звіту № 1 (частина ІІ) - Влаштування братських могил

Нажаль, до теперішнього  часу мені не вдалося натрапити на опис влаштування братських могил на початку 20 ст. в Україні, але на прикладі братської могили на Марсовом полі в Санкт Петербурзі стало можливим це з’ясувати. Особливо требо звернути увагу на заливку могили цементом, як і в братської могилі Крутян , але в нашому випадку могилу засипали сухим цементом.

1917. Хроника Февральской революции. Часть 11917. Хроника Февральской революции. Часть 21917. Хроника Февральской революции. Часть 3\ На нескольких фотодокументах, запечатлевших погребение, в кадре находятся объемные деревянные бочки в большом количестве. Выяснить, для чего они, что в них находилось не удалось. Возможно, в них находился цемент для заливки могил, либо вода для получения раствора. На некоторых фотографиях мы видим деревянный настил и специальные отверстия, в которые опускают гробы. Можно предположить, что настил сделан для удобства опускания гроба в могилу. Шесть человек (по трое с каждой стороны) на веревках опускают через отверстие деревянного настила на веревках гроб в могилу.

Приклад заливки цементом могили є і у 1947 році: Однако, как оказалось, описанное перезахоронение было не окончательным. Продолжим прерванное цитирование записки иеромонаха Николая (речь в ней идет уже о событиях 1947 года):

«На просьбу наместника Успенского монастыря при Миссии архимандрита Гавриила , начальник Миссии, архиепископ Виктор (жил тогда в Шанхае) послал благословение похоронить гробы Августейших Мучеников в храме [приделе] апостола Симона Зилота, что с правой стороны храма всех святых мучеников.

В западной части храма вырыли общую могилу для всех пяти гробов: два аршина глубина, четыре длина и четыре аршина ширина.

В могиле сложили две стенки буквой “т” и всю могилу и стенки залили цементом и поставили гробы в таком порядке:

И на все гробы Князей положены медные доски, каждая на свой гроб.

Могилу покрыли каменными плитами – 4 аршина длины, ? аршины ширины и 3 вершка толщины примерно.

Плиты покрыли песком и зацементировали; сверху положили искусственные плиты 8х8 вершков, коими выложен весь пол храма, и залили, соединили цементом.

Никаких внешних признаков могилы в храме нет.

01.10.2016 р.

О.Л.БОЙЧЕНКО, виконавчий директор СП «Пам'ять і слава»