Головна

Святе Письмо про хабар

xabar«Дарунків не братимеш; дарунок бо засліплює видючих і викривляє справи справедливих»
Вих 23, 8

Проблема корупції не нова для сучасного суспільства, але по-особливому гостро відчувається саме сьогодні. Вже стало «традицією» в наш час вирішувати свої справи за допомогою хабаря. Фраза «дати на лапу» зовсім не ріже вухо сучасної людини. Пухлина хабарництва пустила метастази по всьому тілу нашого суспільства. І як каже пророк Захарія, вже стало нормою для нас, коли «[…] князь вимагає, суддя чинить розправу за хабар, вельможа виявляє свої забаганки, правдою крутить» (7, 3).

Але чи це добре? Як дивиться Господь на такий стан речей в суспільстві? Як Він дивиться на тих осіб, які дають та приймають хабарі, а в неділю йдуть до храму, натягуючи маску побожності? Звичайно ж, виникає закономірне питання: Як повинен ставитися християнин до цієї вади в стосунках людей?

Де, як не у Святому Письмі потрібно шукати відповіді на ці питання…

У Біблії, в книзі Виходу (23, 8), читаємо наполегливий заклик не піддаватися спокусі наживи і не приймати «дарунків» за «правильне» рішення. Богонатхненний автор застерігає людину, що «подарунок», даний їй з метою отримання корисного для когось рішення, засліплює її, відбирає у неї здоровий глузд, об’єктивне сприйняття ситуації, викривлює поняття справедливості, змушує торгувати правдою.

Відтак пророк Ісая дуже гостро критикує хабарництво словами: «Горе тим, що зло добром звуть, а добро – злом; що з пітьми роблять світло, а зо світла – пітьму; що гірке роблять солодким, а солодке гірким! […] що за гостинець роблять винного правим, а правому відмовляють його права» (5, 20; 23). Таким чином стає зрозумілим, що хабарники осуджуються Господом через слово Його пророка. А саме явище хабарництва трактується як підміна понять: зло починають називати добром і несправедливість – справедливістю.

У книзі Приповідок також читаємо негативну репліку в бік пороку корупції: «Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя» (17, 23). Таким чином ще раз підтверджується той факт, що корупція – це злочин проти справедливості. Якщо ми так легко чинимо його по відношенню до ближнього, то де ж гарантія, що хтось не зробить подібного з нами?

Всі ми енергійно, з ентузіазмом і з яскраво вираженим негативізмом критикуємо владу, закидаючи їй нечисті фінансові операції, хабарництво, продаж і купівлю посад і законів. Ми критикуємо лікарів, викладачів, правоохоронців… Цей список можна продовжувати до безкінечності. Звичайно наша критика є небезпідставною, але чи до кінця об’єктивною? Найперше потрібно подивитися на себе. Чи я на тому місці, де мене покликав Господь, поводжуся чесно і є зразком моральності? Чи не звернені до мене слова Господа, сказані вустами пророка Єзекиїла: «У тебе беруть підкуп, щоб проливати кров; ти береш лихву й відсотки, ти обдираєш твого ближнього насильно, мене ж ти забув, – слово Господа Бога» (22, 12)? Чи дозволяють мені мої переконання брати чи давати хабарі? Ось де причина.

Критикувати когось легко, а критично поглянути на себе і відмовитися від участі в поширенні гріха – не дуже, але можливо!!! В наш час, людей, які в своєму повсякденному житті не йдуть на компроміс зі своєю совістю і зі злом можна назвати героями. Вони не хочуть мати спільної частки з Юдою, який спокусився на гроші, отримав хабар від первосвящеників і зрадив Христа (Мр 14, 10-11). Вони знаходяться в опозиції до тієї неморальної системи, яка запанувала в нашому суспільстві і претендує на те, щоб називатися нормальною.

Таким чином стає зрозумілим, що корупція – це насамперед моральна проблема, адже ніхто нікого не змушує брати чи давати хабарі, людина сама робить вибір і не завжди на користь добра. Але Господь попереджає нас: «Гляди, сьогодні я появив перед тобою життя й добро, смерть і лихо!» (Бут 30, 15). «Вибирай життя, щоб жити на світі тобі і твоєму потомству, любивши Господа, Бога твого, слухавшись його голосу та прихилившись до нього; в тому бо полягає твоє життя й твоє довголіття […]» (Бут 30, 19-20).

Давати чи не давати хабарі – вирішувати тобі, але якщо для тебе ще залишаються в цьому світі хоча б якісь авторитети (Святе Письмо, Церква) чи, принаймні, ти поважаєш себе, то вартує стати на бік добра, щоб в твою адресу не прозвучали слова Господа нашого Ісуса Христа: «[…] геть від мене всі ви, що чините неправду!» (Лк 13, 27б).

Ієрей Тарас Остафіїв

Джерело: ukr-parafia-roma.it

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/