Головна

День Введення до храму Пресвятої Богородиці

Eisodia_mesaЗ сумом спостерігали юдеї за посвятою Єрусалимського храму, відбудованого Зоровавелом у шостому сторіччі до Різдва Христового. Сімдесятирічний вавилонський полон не зітер спогадів про прекрасний Соломонів храм, зруйнований завойовниками. Згадуючи його, старші люди плакали. І, мабуть, ніхто не міг зрозуміти, звідки в пророка Аггея береться радісне натхнення, що відлунює в словах провіщення майбутньої слави цього нового, скромного на вигляд храму: «Я потрясу всіма народами, і прийдуть скарби всіх народів, і я сповню дім цей славою, – каже Господь сил… Слава цього останнього дому буде більша, ніж першого, каже Господь сил, і я цьому місцю дам мир, – слово Господа сил» (Агг. 2:7,9).

Минуло відтоді майже шістсот років. І ось урочиста процесія наближається до цього самого Єрусалимського храму. В центрі її – маленька, трирічна дівчинка. Це Марія, донька стареньких Йоакима й Анни, народження якої після довгих років безплідности батьків так здивувало нещодавно єрусалимлян. Її, несподівану радість своїх останніх років, батьки віддають до храму, знов залишаючись самотніми. Здавалося б, дитина має лякатися розлуки з найріднішими їй людьми, жахатися самоти й чужого оточення. Та маленька Марія, ніби на крилах, лине до храму, й сама долає круті сходинки, що ведуть додолу. Десь там зовні лишаються батьки, рідний дім, дитячі ігри. Дівчинка ж із насолодою поринає в атмосферу храму. І настільки незвичайним було її піднесення, наскільки вражали всіх її мужність і порив до святині, що сам первосвященик вчинив цілком несподіване: увів дитину досередини храму, до Святого святих, куди й сам заходив лише раз на рік. Після зустрічі ж із святинею він залишить дівчинку аж до повноліття поряд, при храмі, де вона навчатиметься Божого Слова й побожного життя.

Мине ще майже три десятки років, і її Син почне Свою найвідомішу проповідь словами: «Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога» (Мт. 5:8). Хто, як не Пречиста Діва, може бути для нас взірцем такої чистоти! І її радісний вхід до храму лише засвідчує ясність дитячого духовного зору, який чітко зауважив Божу присутність і надихався нею, коли Марія простувала до Божого дому.

Щасливі миті в священичому служінні часто пов’язані з переживанням присутности при зустрічі з храмом наших найменших. Дитина в два-три місяці ніби й не розуміє нічого, що діється з нею під час хрещення. Але яким просвітленим, чистим зором дивиться вона на священика, на вівтар! І коли священик під час воцерковлення заносить хлопчика до Святого святих, наближає його до престолу, то й сам ніби щоразу по-новому переживає зустріч із невидимо присутнім Господом. Чистота немовляти вчить нас віри, вчить відчуття святині. Мені все пригадується, як один хлопчик років двох, котрого мати тримала на руках, прийнявши Святі Тайни, із сяючими очима попросив: «Іще!» Такої безпосередньости, прагнення ще і ще бути з Богом, ще і ще причащатися Його Пречистого Тіла і Чесної Крови ми мусимо вчитися в дітей. Сам Христос закликає нас: «Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене, бо таких Царство Небесне» (Мт. 19:14).

Та чи чуємо ми цей заклик? Чи стає в нас мудрости й відповідальности сприяти зустрічі з Христом наших найменших?

Ось мати захищає свою дитину від цієї зустрічі, доводячи, що школярка втомилася за тиждень від навчання й потребує в неділю сну й відпочинку. Хай же побуде вдома, а батьки сходять до церкви самі.

Ось бабуся, шкодуючи онучку, не бажає вести її до парафіяльної недільної школи, бо навчання музики, іноземної мови, заняття в спортивній секції не лишають часу й сили для катехизису.

А ось виховані ліберальними ідеями чиновники забороняють викладати Закон Божий неповнолітнім, бо вважають це порушенням конституційних прав і свобод.

І щоразу, прикриваючись турботою про дітей, ми крадемо в них, ще позбавлених справжньої свободи вибору, право зустрітися з Богом – зустрітися на молитві, в слуханні Його слова, в простому перебуванні у Божому домі.

Сьогоднішнє свято нагадує нам про дар чистоти, який кожна дитина несе до нас із вами. Несе через круті сходинки, якими доводиться їй спинатися до храму, – сходинки, споруджені нашими помилками й недбалістю в вихованні, нашими лінощами й деспотичним нав’язуванням дитині світських забобонів. Задовго перед тим, як вона, виповнюючи пророцтво Аггея, принесе сюди 40-денного Ісуса, Пречиста Діва сама долає храмові сходи, аби засвідчити перед Богом щиру безпосередність дитячої віри, здатної прийняти Месію. Віри, дар якої відкритий для кожного з нас. І не випадково у відповідь на захоплений вигук жінки з народу, що благословлятиме ту єдину, яка носила в своєму лоні й вигодувала Божого Сина, Сам Христос промовить через Євангеліє до нас із вами обнадійливе: «Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!». Амінь.

http://uapc.org.ua/

катехизм

Молитва св. Папи Івана Павла ІІ за Україну в церкві св. Миколая на Аскольдовій Могилі

«О Всеблагая Діво Маріє, Зарваницька Богородице, дякую Тобі за ласку перебування на київській землі, з якої світло Євангелія поширилося по всій Україні. Тобі, Мати Божа і Мати Церкви, перед Твоєю чудотворною іконою віддаю у руки мою апостольську подорож в Україну.

Пресвята Мати Божа, покрий Твоїм Материнським Покровом усіх християн, чоловіків та жінок доброї волі, які живуть у цій великій країні. Провадь їх до Свого Сина Ісуса, Який для всіх є Дорогою, Правдою і Життям. Амінь».

редакційна колегія


  • ПОЖЕРТВА

реквізити парафії для пожертв:

РГ УГКЦ Парафії Св Миколая на Аскольдовій Могилі,

код: 20051904 Ощадбанк АТ,

iban:  UA543226690000026003300218570





http://askoldova-mohyla.org/uk/

 

Офіційний сайт жіночого вокального ансамблю "Аніма" УГКЦ св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

 http://anima.askoldova-mohyla.org/