Понеділок, 30 листопада 2015, 09:34

У ході планування навчального року катехитичної школи, окрім основної програми, було передбачено ряд святкових та відпочинкових заходів та екскурсій з метою поглиблення знань про українську історію та культуру, і роль церкви у ній. Так,15 листопада усі групи і батьки школи разом з катехитами відвідали Національний музей «Меморіал жертв Голодомору».

Екскурсія розпочалась з меморіальної частини - на початку алеї, при вході до Меморіального комплексу, де з обох сторін розміщені скульптури янголів — охоронців душ померлих у лихоліття Голодомору. Ця композиція є своєрідним вхідним порталом, за яким далі розкривається площа Меморіалу.

У центрі площі мощенням сформовано коло, по зовнішній частині якого розташовані кам'яні жорна — «жорна історії», які мають подвійну символіку. З одного боку вони символізують 24 години у добі, а з іншого те, що за одну добу в лихоліття Голодомору вмирали 24 тисячі голодуючих українських селян.

Дітей особливо зворушила скульптура «Дівчинка з колосками». Екскурсовод Наталя пояснила цінність тих зерняток - п'ять пшеничних колосків у руках дівчинки символізують сумнозвісний «Закон про п'ять колосків», за яким до обвинувачених у розкраданні колгоспного майна селян застосовували 10-річне ув'язнення, а до так зв. «куркулів» та організованих груп людей — розстріл з конфіскацією майна. Не були виключенням навіть діти і старі люди, які намагалися врятуватися від голодної смерті. Крадіжкою державного майна вважалися навіть декілька колосків, зірваних дитиною, декілька замерзлих картоплин знайдених на колгоспному полі.

Центральна частина меморіалу — Свіча пам'яті є символом незнищенності української пам'яті про пережиті трагедії. Заввишки свіча 30 метрів і орнаментована скляними хрестами різної величини, що символізують душі померлих від Голодомору. Малі хрести — душі маленьких дітей, хрести більшого розміру символізують душі дорослих. Основа Свічі — чотири металеві чорні хрести, прикрашені фігурами бронзових лелек, які є свідченням українського відродження.

Продовжилась екскурсія всередині меморіалу - у Залі пам'яті представлені предмети домашнього вжитку селянства 20-30-х років ХХ ст., зібрані у селах, що постраждали від голодомору, експонується Національна Книга Пам'яті жертв голодомору 1932–1933 років — найповніший наразі мартиролог, що містить інформацію про майже 900 000 померлих у 1932—33 роках. Діти та батьки мали змогу погортати сторінки томів Книги, віддати шану пам’яті замордованих українців.

Далі дітям було продемонстровано фільм  «Червоне намисто», в основі сюжету якого — правдива історія з життя тоді ще 7-річної дівчинки, родина якої пережила страшний голод. Коли щаслива сім’я позбавляється опори: зникає батько, який поїхав шукати харчі, мати з донькою завдяки глибокій вірі та силі духу виживають і чекають на його повернення додому.

На завершення екскурсії кожен міг вдарити у Дзвін Пам’яті, ще і ще раз пригадуючи Києву сумним звуком про мучеників лихоліття.

Другою частиною відвідин було, власне, саме заняття-катехизація. Оксана Ясніцька розповіла дітям про те, як небайдужі українці західних областей, куди голодомор на щастя не сягнув, та інші сусідні країни на чолі з Митрополитом Шептицьким били на сполох світовій спільноті про ті страшні часи, допомагали продуктами та інформаційно висвітлювали злочини всіма можливими засобами, щоб якнайшвидше припинити невинні смерті. Наприкінці заняття всі разом молилися за померлих від голодомору, а також за воїнів Небесної Сотні та воїнів, що загинули у теперішній війні за мир в Україні.

Кожній дитині співробітники музею подарували пам’ятний диск із фільмом. У книзі відгуків п.Роксоляна  Хмара залишила подячний запис. Окрема подяка від катехитичної школи п. Любі Михайлюк та о. Ігорю Онишкевичу за організацію екскурсії.

Світлана Заяць, катехит, для «Оранти»

Використані джерела:

1. https://archive.is/20121222080152/www.memory.gov.ua/ua/396.htm

2. http://sumno.com/news/2012/11/12/u-dnipropetrovsku-znimayut-film-pro-divchynku-yaka/